Коли щедрують в Україні в 2024-2025

В Україні традиційно щедрують на Щедрий вечір, який відзначається 31 грудня. Раніше це свято припадало на 13 січня, але після переходу на новоюліанський календар дата змінилася.

Щедрування — це обрядові пісні з побажаннями добробуту та щастя, які виконують напередодні Нового року. У цей вечір також водять Маланку та “козу” — традиційні персонажі святкових дійств.

Історія та традиції щедрування в Україні

Щедрування — давній український звичай, що поєднує дохристиянські та християнські елементи, символізуючи завершення старого року та початок нового. Цей обряд включає обхід домівок із виконанням щедрівок — обрядових пісень із побажаннями добробуту та щастя господарям.

У дохристиянські часи щедрування було пов’язане з аграрними культами та вірою в магічну силу слова. Виконання щедрівок мало забезпечити родючість землі та захист від злих духів. З приходом християнства цей обряд набув нового змісту, поєднавшись із святкуванням дня святої Меланії (Маланки) та святого Василія.

Традиційно щедрування відбувалося ввечері 13 січня (за старим стилем), напередодні Старого Нового року. Однак після переходу на новоюліанський календар у 2023 році Українська греко-католицька та православна церкви перенесли щедрування в Україні на 31 грудня. Це сприяло поверненню свята ближче до міжнародного Нового року, що підвищило його актуальність серед молоді.

Щедрувальники, зазвичай молодь, ходили від хати до хати, виконуючи щедрівки та бажаючи господарям здоров’я, достатку й щастя. У відповідь вони отримували частування або дрібні подарунки. Окрім співу, обряд включав театралізовані елементи, такі як “водіння кози” та переодягання в різних персонажів, зокрема Маланку.

У 2023 році традиції щедрування були включені до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що підкреслює їхню значущість та необхідність збереження.

Обряди та атрибути святкування Щедрого вечора

На Щедрий вечір традиційно виконуються щедрівки — обрядові пісні з побажаннями достатку, здоров’я та щастя. Популярні персонажі свята: Маланка, “коза,” ведмідь, а також символічні образи господаря й господині. Щедрувальники одягаються у костюми, часто додаючи маски, що надає обряду театрального характеру.
Особливий акцент робиться на “водінні кози” — обряді, де костюмована коза приносить родині щастя і достаток. Щедрування супроводжувалося частуванням, що підкреслювало гостинність українців.

Читайте також: Великдень 2026 – дата, чому християни святкують у різні дні та які традиції та заборони важливо знати

Регіональні особливості щедрування в Україні

Щедрування в різних регіонах України має свої нюанси. На заході країни популярні виступи Маланок — гучні костюмовані процесії. На сході та півдні більше уваги приділяють обрядовим пісням. У Карпатах щедрування часто поєднується з виконанням колядок.

• Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області). У цьому регіоні щедрування часто поєднується з обрядом Маланки. Групи молоді, переодягнені в костюми Маланки, Василя та інших персонажів, ходять від хати до хати, співаючи щедрівки та виконуючи жартівливі сценки.
• Поділля (Вінницька, Хмельницька області). Тут щедрування супроводжується обрядом “водіння кози”. Один із учасників, переодягнений козою, танцює та жартує, а інші співають щедрівки. Вважається, що “коза” приносить у дім щастя та добробут.
• Полісся (Житомирська, Рівненська, Волинська області). На Поліссі щедрування має свої унікальні риси. Тут щедрувальники часто виконують старовинні обрядові пісні, зберігаючи автентичні мелодії та тексти, які передаються з покоління в покоління.
• Слобожанщина (Харківська, Сумська області). На Слобожанщині щедрування поєднується з елементами вертепу — різдвяного театралізованого дійства. Щедрувальники розігрують сцени на біблійні та побутові теми, додаючи місцевий колорит.
• Буковина (Чернівецька область). На Буковині щедрування супроводжується масовими костюмованими парадами, де учасники одягаються в яскраві національні костюми та маски. Особливо популярним є обряд “Маланка”, під час якого влаштовують веселі процесії з музикою та танцями.

Таким чином, щедрування в Україні є багатогранним обрядом, який відображає культурне розмаїття та самобутність кожного регіону, зберігаючи при цьому спільну мету — побажання добробуту та щастя в новому році.

7 цікавих фактів про щедрування в Україні

• Поєднання язичницьких і християнських традицій. Щедрування виникло в дохристиянські часи як обряд на честь бога достатку та врожаю. З приходом християнства воно інтегрувалося в церковний календар і стало частиною святкувань на честь святої Меланії.
• Зв’язок із природою та врожаєм. Щедрувальні пісні часто містять побажання гарного врожаю та родючості землі. Це відображає тісний зв’язок українського народу з природою та сільським господарством.
• Вплив календарних реформ. Після переходу на новоюліанський календар у 2023 році дати святкування змінилися. Тепер Щедрий вечір відзначається 31 грудня, що зближує його з міжнародним Новим роком.
• Регіональні особливості. У різних регіонах України щедрування має свої унікальні риси. Наприклад, на Буковині популярні костюмовані паради Маланок, а на Поділлі — обряд “водіння кози”.
• Щедрівка “Щедрик”. Одна з найвідоміших щедрівок — “Щедрик”, оброблена Миколою Леонтовичем. Вона стала всесвітньо відомою під назвою “Carol of the Bells” і є символом різдвяних свят у багатьох країнах.
• Визнання культурної спадщини. Традицію Щедрого вечора в Україні визнано нематеріальною культурною спадщиною України, що підкреслює її значення для національної ідентичності.
• Символічні страви на столі. На Щедрий вечір господині готують 12 страв, серед яких обов’язково присутня “щедра кутя”. Ці страви символізують достаток і благополуччя в родині.

Щедрий вечір: коли щедрувати, кому засівати