347
Силос – це один із найважливіших видів корму для великої рогатої худоби. Він містить багато енергії, білка та інших поживних речовин. Готують його з зеленої маси рослин шляхом ферментації без доступу повітря. Тому зберегти якість силосу – справа непроста. Варто допустити хоча б одну помилку – і замість якісного корму можна отримати плісняву, неприємний запах і зіпсовану сировину. У цій статті ми розглянемо основні помилки фермерів при заготівлі та зберіганні силосу. Також поділимося порадами експертів.
Одна з перших і найпоширеніших помилок при приготуванні силосу – неправильне подрібнення сировини. Якщо стебла занадто довгі – вони погано ущільнюються, залишаються порожнини з повітрям. Тоді ферментація не відбудеться. Якщо ж подрібнення надто дрібне – маса стає надто вологою і може «закиснути». Оптимальна довжина різки зеленої маси на силос залежить від культури. Наприклад, для кукурудзи – це 1–2 см. Така фракція добре ущільнюється і швидко ферментується.
Другий важливий момент – трамбування. Подекуди фермери економлять час або паливо і трамбують недостатньо довго. Це помилка. Ущільнення має бути щільним, без повітря. Інакше починається гниття. Добре утрамбований силос має щільність щонайменше 230–250 кг/м³.
Приготування силосу передбачає ферментацію без доступу повітря, атмосферних опадів тощо. Тому критичне значення має якісна плівка для силосних ям та правильне її використання. Навіть якщо силос закладений правильно, без якісної плівки він зіпсується. Укриття захищає від дощу, снігу, сонця й головне – від повітря. Бо саме повітря запускає процеси гниття та плісняви.
Яку плівку обрати? Найкращий вибір – спеціалізована силосна плівка з бар’єрними властивостями. Вона не пропускає кисень і сонячне світло. Деякі фермери ще використовують звичайну будівельну плівку. Не найкращий варіант – вона швидко рветься і не герметизує повністю.
Типові помилки при укритті:
Накривати потрібно в день трамбування. Найкраще – одразу після завершення. Спочатку кладуть основну плівку, потім – захисну сітку або ще один шар плівки. Обов’язково обтяжити укриття – шинами, мішками з піском, землею. Особливо важливо – краї плівки. Їх слід добре загерметизувати. Найчастіше саме з країв починається псування силосу.
Ще одна поширена помилка – закладання сировини у неправильний час. Наприклад, фермери чекають, поки маса «дозріє», і втрачають момент. Або ж починають заготівлю, коли трава ще надто волога. І те, й інше – погано.
Оптимальна вологість маси для силосування – 60–70%. При більшій вологості маса «тече», втрачаються поживні речовини. Якщо менше – ферментація буде поганою. Також важливо враховувати температурні умови. Силосування краще проводити при помірній погоді. Сильна спека або дощі можуть зіпсувати масу ще до трамбування.
Навіть якщо силос правильно закладений і накритий – проблеми можуть початись пізніше. Часто фермери порушують герметичність при відкриванні ями або недостатньо захищають її під час зберігання.
Найбільша небезпека – це доступ повітря. Коли повітря потрапляє до маси, запускається активний ріст грибків і бактерій. З’являється пліснява, гниття, перегрівання. Так звані «гарячі зони» – це ділянки, де температура піднімається до 50°C і більше. У такому кормі гинуть поживні речовини та мікроорганізми, важливі для травлення тварин.
Читайте також: Коли краще садити лохину: весняна та осіння посадка
Часті помилки фермерів:
Що радять експерти? Відкривати силос поступово, щодня – лише на ту ширину, яка використовується за день. Завжди мати запас плівки або ремонтної стрічки для латання дірок. Захищайте укриття від тварин (особливо птахів і гризунів), які часто прогризають отвори.
Фахівці з кормозаготівлі впевнені, що отримати найкращий силос можна тільки в результаті уваги до деталей. Ось декілька простих, але ефективних порад:
Заготівля та зберігання силосу – непроста справа. Але якщо підійти відповідно – все вийде. Більше про правильне зберігання цього корму для тварин дізнайтеся з відео:
Силосування – складний технологічний процес. У ньому важлива кожна деталь: від якості сировини до герметизації укриття. Фермери найчастіше втрачають якість не через погані поля, а через маленькі недогляди – не до трамбували, не накрили вчасно, відкрили яму неправильно. Пам’ятайте: правильне зберігання – це збереження енергії, білків, прибутку і здоров’я тварин.
Свіжу зелену масу скошують і подрібнюють. Потім її щільно трамбують у яму або рукав. Після цього накривають плівкою, щоб не потрапляло повітря. Там відбувається ферментація та готується силос.
Силос — це корм для великої рогатої худоби, особливо взимку. Він містить багато поживних речовин.
Це спеціальне заглиблення або траншея, куди закладають подрібнену рослинну масу. Там силос ущільнюють і зберігають без доступу повітря. Яма захищає корм від псування.
Найчастіше силос роблять з кукурудзи, люцерни або суміші трав. Використовують рослини, багаті на цукор.
Головні новини та апдейти від команди про гаджети, спорт, авто, здоров'я та лайфстайл.
Цей розділ містить інформацію про азартні ігри та доступний лише для осіб, яким виповнилося 21 рік відповідно до чинного законодавства України. Будь ласка, підтвердіть, що вам 21 рік або більше.
Ця платформа не має української ліцензії. Посилання наведено виключно з інформаційною метою. Участь у грі на таких сайтах може порушувати законодавство України.
