Атака 3-лютого по Україні: чому постраждав музей Другої світової у Києві та що буде далі?

Ранок 3 лютого в Україні знову почався з повітряної тривоги та серії ударів. Масована ракетно-дронова атака зачепила одразу кілька областей, а в столиці вибухова хвиля дістала Зал слави біля монумента «Батьківщина-мати». Пошкодження зафіксували фахівці, поліція та техслужби – зараз триває оцінювання збитків і підготовка до відновлення. Для киян та гостей міста важливо: музей продовжує роботу.

Що сталося і де були удари

Зафіксовано вибухи в Києві, Харкові та на Харківщині, в Сумах, Сумському районі та Конотопі, у Дніпрі та Запорізькій області, а також в інших регіонах. Під ударом опинилися сотні об’єктів цивільної інфраструктури, житлові будинки та пам’ятки культури. У столиці від вибухової хвилі постраждав Національний музей історії України у Другій світовій війні – йдеться про ушкодження у Залі слави, розташованому біля підніжжя «Батьківщини-матері».

Наслідки для культурної спадщини

Музейний комплекс має статус пам’ятки науки і техніки місцевого значення. Наразі працюють профільні служби: вони обстежують територію, документують пошкодження та проводять первинну оцінку. Після завершення огляду стане зрозумілим обсяг відновлювальних робіт та терміни консерваційних заходів. Міністерство культури підкреслює: забезпечення безпеки простору і повна фіксація наслідків – першочергові кроки.

Що кажуть у Мінкульті

На місці працює заступник міністра культури Іван Вербицький, який координує дії служб і підготовку до відновлення меморіалу. Віце-прем’єр-міністерка – міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила, що це вже друге пошкодження музею від початку повномасштабної війни, і закликала до консолідованої міжнародної реакції – від посилення санкцій до надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони.

«Це вже другий випадок пошкодження музею… Від початку повномасштабного вторгнення росія пошкодила або зруйнувала понад 1 680 пам’яток культурної спадщини та тисячі об’єктів культурної інфраструктури» – Тетяна Бережна.

Довідка про музей

Національний музей історії України у Другій світовій війні заснований у 1974 році в Києві. Його основна тема – події Другої світової в Україні, де загинули до 10 мільйонів жителів. У ширшому сенсі місія інституції – висвітлювати боротьбу українського народу за незалежність у контексті двох світових воєн та нинішньої російсько-української війни. У 2023 році на щиті «Батьківщини-матері» радянську символіку замінили на Знак Княжої Держави Володимира Великого – Тризуб, що стало частиною осучаснення музейної концепції.

Чому це важливо

Ураження культурних об’єктів – це не лише про матеріальні збитки, а й про удар по пам’яті та ідентичності. Руйнування музейних просторів ускладнює дослідницьку та освітню діяльність, а також потребує значних ресурсів на відновлення. За даними уряду, від початку повномасштабної агресії пошкоджено або знищено понад 1 680 пам’яток культурної спадщини по всій країні – ця цифра продовжує зростати.

Міжнародний контекст і право

Культурні об’єкти перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту. Міжнародні партнери України раніше неодноразово заявляли про необхідність посилення захисту культурної спадщини та залучення ресурсів для консервації і реставрації. Посилення систем ППО безпосередньо зменшує ризики для музеїв, театрів, бібліотек та архівів.

Що далі: перші кроки відновлення

За інформацією Міністерства культури, алгоритм дій вже визначений. Він включає комплекс невідкладних заходів, спрямованих на збереження фондів і меморіального простору, а також підготовку до реставраційних робіт.

• Охорона периметра та безпека відвідувачів – обмеження доступу до небезпечних зон.
• Повна фото- та відеофіксація ушкоджень, складання актів і дефектних відомостей.
• Первинна оцінка збитків і визначення термінових консерваційних заходів.
• План відновлення – технічні рішення, кошторис і пошук партнерів для фінансування.