Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Серебрянський ліс на Луганщині називають "українським Бермудським трикутником". Офіцер ДПСУ Лакі прийняв бій, коли на позиції тиснули 14-на-4, узяв полонених і вивів своїх через крижану річку – тихо, синхронно, без втрат.
20 січня 2026 року Міністерство внутрішніх справ України у спільному проєкті з РБК-Україна оприлюднило розповідь про офіцера Лакі з Луганського 3-го прикордонного загону – підрозділу Державної прикордонної служби України. Це – історія про бої в Серебрянському лісі, де підрозділи нерідко зникали під вогнем артилерії й дронів, та про рішення, які рятують життя.
Матеріал фіксує досвід бійця системи МВС восени 2024 року: від перших днів на рубежі до ризикованого виходу з повного оточення. Кожна деталь тут – з перевірених джерел і без прикрас: лише те, що справді сталося.
Серебрянський ліс на межі Луганської та Донецької областей противник накривав артилерією, зажигальними боєприпасами та дронами зі скидами. Укриття обсипалися, зв'язок "різало", а позиції буквально "з'їдав" вогонь. Саме тут офіцер Лакі приймав рішення, які визначали життя людей і виконання бойової задачі.
Підрозділ Луганського загону, що входить до Бригади Гвардії Наступу "ПОМСТА", працював як піхота – на передньому краї, без права сховатися "позаду". Ставка – на взаємодію і точність у кожній дії.
Уже за два дні після прибуття на позицію офіцер прийняв перший жорсткий бій. Противник діяв масовано: одночасні штурми по 14 осіб били по кількох точках, тоді як у позиції трималися по чотири прикордонники. Ключем ставала "зв'язка" засобів вогневого ураження – артилерія, АГС, ударні БпЛА.
Коли спроби взяти позицію в лоб не спрацьовували, ворог методично "викурював" оборону – від мінометів і запалювальних боєприпасів до газів. Бліндажі доводилося терміново відновлювати просто під обстрілами.
Під час одного з боїв противник зайшов у тил. Зв'язок із групою, що мала заходити з іншого флангу, зник. Лакі діяв без зволікань: сам пройшов по ворожих підступах, відстрілювався під дронами, вийшов, підтягнув підкріплення – і вже шістьма бійцями відбив позицію. Після бою виявили двох загиблих побратимів.
Евакуації поранених доводилося проводити під мінометним вогнем: швидко, скоординовано, з участю медиків. Під час чергового обстрілу офіцер отримав третю контузію, але залишився на позиції – евакуації не було, служба тривала.
Згодом підрозділ працював на відкритій місцевості Харківщини. Поля, мінні "пелюстки", постійна загроза з повітря – це інша тактика й інший темп. Там, де ліс дає шанс сховатися, на відкритих ділянках кожен крок – на ліміт удачі, дисципліни і взаємоприкриття.
Під час бойового виходу прикордонники виявили бліндаж коригувальників. Чекати підкріплення означало втратити ініціативу. Лакі діє як командир, який веде особисто: без зайвого спорядження, лише з автоматом і підствольним гранатометом.
Укриття взяли, троє окупантів здалися. Отримані від них дані – маршрути, склад штурмових груп і плани – негайно передали в штаб. Це посилило підготовку оборони і точність подальших рішень.
У Серебрянському лісі на окремих ділянках співвідношення сил доходило до 1-6. Противник намагався замкнути кільце, відрізати підходи, змусити групи здатися або загинути. Боєкомплект був обмеженим, зв'язок – нестійким, а дистанція до ворога – мінімальною.
Рішення виходити ухвалили миттєво – фактично "під носом" у противника. Єдиний шанс – діяти несподівано. Маршрут проклали вздовж русла: у воді, в холоді, без світла і без жодного зайвого звуку.
Операція "Річка" відбулася малими групами, синхронно. Ворог не очікував маневру по воді – саме це врятувало підрозділ. Підтверджено: вихід з повного оточення стався без втрат і зі збереженим особовим складом.
Факти, підтверджені МВС: бої відбувалися восени 2024 року в Серебрянському лісі; офіцер Лакі – з Луганського 3-го прикордонного загону ДПСУ; противник штурмував масовано (до 14 осіб на позицію); на окремих ділянках співвідношення сил сягало 1-6; захоплено трьох полонених із корисною інформацією; вихід з оточення здійснено через річку без втрат.
Це – не легенда, а задокументована історія про те, як працюють українські прикордонники в найважчих умовах. Вона пояснює, чому критично важлива взаємодія вогневих засобів, гнучкість командирів і підготовка до нетипових маневрів.
Лакі – це не про фарт, а про підготовку, досвід і відповідальність за людей. Його історія показує, як офіцери ДПСУ тримають рубіж там, де межа між життям і смертю – кілька кроків. Для нас, цивільних, це нагадування: кожна спокійна ніч опирається на тих, хто вміє приймати складні рішення вчасно.
Джерело: Департамент комунікації МВС, у межах спільного проєкту "Творці історії. Щоденник" із РБК-Україна.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.