В Україні нагадають ім'я, яке варто пам'ятати – Степан Криворученко. Офіцер полку "Азов" загинув 5 лютого 2015 року під час виконання розвідувального завдання, зберігши життя своїм підлеглим. Ця історія – про рішення, прийняті за секунди, і про відповідальність командира, яка триває для його побратимів досі. МВС закликає не забувати тих, хто віддав найцінніше заради інших.
Хто він: спортсмен, офіцер, наставник

До війни Степан був професійним спортсменом та майстром спорту з дзюдо. У 2014 році він залишив Крим і переїхав до Борисполя, аби долучитися до оборони країни. Згодом став бійцем полку "Азов", де під позивним "Уж" очолив підготовку розвідників. Побратими згадують його як офіцера, який особисто вів найскладніші виходи у тил противника – приклад лідерства, що формує підрозділ.
Рейд, що змінив усе: 5 лютого 2015 року
Група розвідників під командуванням Криворученка працювала поблизу окупованого села Дзержинське, збираючи дані, необхідні для підготовки дій на Маріупольському напрямку. Під час руху підрозділ натрапив на ворожу розтяжку. Командир прийняв уламки на себе під час розвідувального рейду, закривши собою товаришів. Він загинув на місці, зберігши шістьох підлеглих – рішення, яке врятувало життя бійців, з якими він працював і яких навчав.
Пам'ять і сенс: чому ця історія звучить сьогодні
Маріупольський напрямок у 2014-2015 роках був однією з ключових ділянок оборони, а розвіддані – критичним ресурсом для планування операцій. Такі історії показують, як професійний досвід і відповідальність командира впливають на виживання підрозділу. Вони допомагають усвідомити ціну, яку заплатили ті, хто пішов у бій першим, і чому важливо фіксувати їхні імена, дати та обставини точно, без прикрас і спотворень.
"Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення."
Пам'ять онлайн: де знайти історію
Історія Криворученка зібрана в книзі пам'яті МВС – офіційному ресурсі, що об'єднує дані про полеглих захисників системи МВС. Сторінка Героя: https://memory-book.mvs.gov.ua/krivorucenko-stapan-gavrilovic. Якщо ви знали Степана, маєте фото чи уточнення – організатори проєкту просять поділитися інформацією через форму на сайті. Це дає змогу зберегти повні біографії та факти для родин, побратимів і дослідників.
"Якщо ви знали гвардійця та маєте інформацію, яку хочете додати, скористайтеся формою на сайті."
Як долучитися до вшанування
- Перечитайте матеріал у книзі пам'яті та поділіться посиланням із тими, хто знав Героя.
- Передайте до ресурсу підтверджені відомості: фото, спогади, деталі служби.
- Збережіть точні дати та назви місць – це допоможе історикам і сім'ям тримати безпомилковий архів.
Пам'ять, що тримає стрій
Департамент комунікації МВС нагадує: вшанування полеглих – не формальність, а відповідальність суспільства. Коли ми фіксуємо такі історії точно і повно, ми підтримуємо родини, побратимів та нові покоління військових. Сильні армії стоять на плечах тих, хто прийняв удар першим – і пам'ять про них має жити в документах, навчанні та щоденних вчинках.