Перемовини, ініційовані Вашингтоном, можуть перевернути дипломатичний календар: зустріч Трампа та Путіна у столиці Угорщини стала головною темою у США, Європі та Києві. Американський лідер заявляє про намір "покласти край війні", однак експерти застерігають: сам факт візиту Путіна до країни ЄС може виглядати як дипломатична перемога Кремля. Тим часом західні медіа пишуть, що організацію зустрічі вже призупинено підготовку. Що стоїть за цим самітом і як він може вплинути на Україну – зібрали головне.
Що сталося і чому саме Будапешт
Після двогодинної розмови з Володимиром Путіним президент США Дональд Трамп оголосив про плани зустрітися у Будапешті. У Кремлі підтвердили контакти, але зауважили, що дата може "посунутися". Від імені Білого дому прозвучала різка відповідь на питання журналіста про вибір локації – ще одна ознака нервової атмосфери навколо підготовки.
Перед самітом анонсовано попередні консультації між держсекретарем США Марко Рубіо та міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Політтехнолог Віталій Бала вважає, що вибір Будапешта – демонстративний крок: удар по ЄС і сигнал Міжнародному кримінальному суду, який видав ордер на арешт Путіна. Не менш важливий і фактор Орбана – союзника, якого Трамп публічно хвалив.
Підготовка на паузі: що відомо з медіа
За даними NBC News, з посиланням на високопосадовця з Білого дому, організацію зустрічі призупинено підготовку. CNN додає: після розмови 20 жовтня між Рубіо та Лавровим у Вашингтоні дійшли висновку, що позиція Росії не еволюціонувала поза максималістські вимоги. Водночас у Москві заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков запевняє: домовленості щодо контакту зберігаються і західні медіа "перебільшують".
Паралельно видання Express пише про підвищену стурбованість безпекою Путіна і навіть конспірологічні версії з боку РФ щодо "змов". Ці сигнали підкреслюють турбулентність процесу – від графіків до питань охорони.
Позиція України: участь можлива, але без повторення "Будапешту"
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова долучитися – у тристоронньому форматі або через "шатл-дипломатію", коли Трамп проводить окремі зустрічі з Києвом і Москвою. Водночас він критично ставиться до вибору майданчика і попереджає: переговори не мають завершитися ще одним меморандумом.
Нагадування про Будапештський меморандум недаремне: документ не забезпечив територіальну цілісність України після відмови від ядерної зброї. Київ наполягає – жодних "паперів" без гарантій і жодних рішень без участі України.
Європа нервує: хто має сидіти за столом
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що зустріч лідерів США і РФ можлива, але якщо обговорюється доля України та безпека Європи – за столом мають бути і українці, і європейці. Іспанська El Pais називає можливий саміт у Будапешті "політичним кошмаром" для інституцій ЄС і НАТО – переговори на території ЄС без участі самого ЄС виглядають символічно болісно.
Австрійський політолог Ґерхард Манґотт бачить у виборі локації недобрий сигнал для Києва і "ляпас" Євросоюзу, адже Угорщина має послідовно проросійську позицію. Для Орбана це також може стати внутрішньополітичним бонусом напередодні виборів.
Чого хоче Москва і що може отримати
Аналітик Ярослав Божко припускає, що Кремль прагнутиме повернути формат, де ключові рішення щодо регіону ухвалюють у Вашингтоні і Москві, а не в європейських столицях. Sky News додає: якщо Путін прилетить до країни ЄС, це вже виглядатиме як дипломатична перемога Кремля після років ізоляції.
Політолог Вадим Денисенко попереджає: Москва може піднімати ставки новими вимогами до України – від згортання окремих оборонних програм до інших "червоних ліній", що зривають компроміси. Саме тому переговорна рамка і порядок денний критично важливі.
Чи відбудеться саміт і які сценарії
Експертні оцінки різняться. Володимир Горбач вважає, що зустріч "все одно станеться" – у Будапешті або в іншому місці, оскільки Трампу вона потрібна більше, і Москва цим користується, затягуючи час. Інші аналітики говорять про "гойдалки": Кремль може то наближати, то віддаляти домовленості.
Військовий експерт Олег Жданов переконаний, що позитивних результатів очікувати не варто: перемовини ризикують "легалізувати" Путіна на міжнародній арені, зважаючи на ордер МКС. Володимир Фесенко окреслює ризики для України – можливий "мирний план" Москви, поступки з боку Трампа і вплив прем'єра Віктора Орбана, який може схиляти американського лідера до російських підходів.
- Що вже відбулося: анонс саміту, підготовчі контакти Рубіо–Лавров, повідомлення медіа про паузу.
- Що триває: політичні консультації, публічні та непублічні сигнали США, РФ, ЄС і України.
- Що під питанням: дата, формат, участь України та ЄС, безпекові гарантії і порядок денний.
Що кажуть інститути безпеки
Інститут вивчення війни наголошує: Москва не готова до припинення вогню і не приймає нічого, що нижче за фактичну капітуляцію України за її воєнними вимогами. Це звужує поле реалістичних компромісів і підсилює важливість чітких червоних ліній для Києва і партнерів.
За даними NBC News, з посиланням на високопосадовця Білого дому, підготовку до зустрічі в Будапешті тимчасово поставлено на паузу.
Париж акцентує: якщо обговорюється Україна – , а разом із нею – представники Європейського Союзу.
Київ сигналізує готовність приєднатися у прийнятному форматі – включно з "шатл-дипломатією".
Що це означає для читача – "Будапешт, де ставки ростуть"
Наразі ключові змінні – формат, учасники та порядок денний. Без присутності України й партнерів ризики для Києва зростають, а вигода для Москви – очевидніша. Найближчі дні покажуть, чи перетвориться анонс у реальний саміт, чи залишиться інструментом тиску.
Залишайтеся критичними до інформаційних "гойдалок" і звертайте увагу на офіційні підтвердження – саме вони визначать, чи стане Будапешт майданчиком миру, чи черговою точкою геополітичної гри.