У столиці – пікове навантаження на служби порятунку. Після російської атаки та на тлі сильних морозів ДСНС працює у максимальному складі, а до Києва стягнуто додаткові сили з інших регіонів. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 25 січня 2026 року повідомив про рішення розгорнути великі намети обігріву на щонайменше 40 осіб. Паралельно вже діє понад 90 цілодобових пунктів обігріву у різних районах міста.
Що відомо зараз

- Ситуація у Києві залишається надскладною – тривають аварійно-відновлювальні роботи після обстрілів.
- До робіт залучені верхолази та спецпідрозділ «Дельта», що працюють на складних та небезпечних ділянках.
- У столиці функціонує понад 90 пунктів обігріву ДСНС, які відкриті цілодобово.
- Прийнято рішення про додаткові великі намети – кожен розрахований щонайменше на 40 осіб.
- На пунктах діє співпраця з World Central Kitchen і Червоним Хрестом – містяни можуть отримати гарячу їжу.
Де й як працюють пункти обігріву

Намети розгортають безпосередньо у дворах багатоповерхівок, щоб допомога була ближче до людей. Їхня мета – оперативно закрити базові потреби тих, хто залишився без тепла чи електрики. У таких пунктах можна зігрітися, зарядити ґаджети, випити гарячий чай, а за потреби – отримати психологічну підтримку. ДСНС, поліція та Нацгвардія чергують цілодобово, щоб реакція на звернення була максимально швидкою.
“З огляду на потребу, прийняли рішення розгортати додаткові великі намети обігріву, розраховані щонайменше на 40 осіб”, – Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Координація з містом і вузькі місця
МВС наголошує: результат залежить від злагодженої координації з місцевою владою. Одне з критичних питань – розчищення доріг і прибудинкових територій від снігу та льоду. Зараз доступ спецтехніки у двори ускладнений, а це безпосередньо впливає на швидкість надання допомоги. Частину таких завдань, які належать до відповідальності міста, у кризових умовах компенсують підрозділи системи МВС разом із волонтерами та мешканцями, що самоорганізувалися.

Доступ спецтехніки: чому це важливо
Коли рятувальні автомобілі та техніка не можуть швидко дістатися внутрішніх дворів, зростає час очікування допомоги. У морозну погоду кожна хвилина важлива – від доставлення генератора до евакуації людей з ушкоджених під’їздів. Тому своєчасне прибирання снігу – це не лише про комфорт, а про безпеку та темп відновлення.

Люди й безпека: умови роботи рятувальників
На об’єктах, де ліквідують наслідки обстрілів, працюють команди, що постійно стикаються з сильним морозом, льодом та підвищеним фізичним навантаженням. Задіяні верхолази та спеціалісти, які працюють на висоті й у важкодоступних місцях. Попри складнощі й моральні удари від трагедій, рятувальники налаштовані якнайшвидше завершити роботи.

“Умови роботи вкрай складні: сильний мороз, значне фізичне навантаження, люди потомлені”, – зазначив Ігор Клименко після відвідування об’єкта та пунктів обігріву.
Що це означає для киян уже сьогодні

- Поруч із будинками з’являтимуться додаткові великі намети для обігріву – орієнтовно по 40 осіб у кожному.
- У пунктах доступні тепло, гарячий чай, можливість зарядити телефони та за потреби – психологічна підтримка.
- Завдяки співпраці з World Central Kitchen та Червоним Хрестом у низці локацій можна отримати гарячу їжу.
- ДСНС, поліція і Нацгвардія продовжують цілодобове чергування для допомоги мешканцям.
Підсумок: тепло ближче, допомога – швидше

Рішення про розгортання великих наметів обігріву у дворах – це про оперативність і доступність допомоги у найхолодніші дні. Кияни можуть розраховувати на тепло, зв’язок і підтримку поруч із домом, поки рятувальники та підсилені команди продовжують відновлювальні роботи у складних умовах. Від координації всіх служб і належного прибирання снігу залежить, наскільки швидко допомога доходить до кожного під’їзду.


















