Міжнародна увага прикута до можливої зустрічі президента Росії Володимира Путіна та американського президента Дональда Трампа. За оцінкою австрійського політолога Ґерхарда Манґотта, оприлюдненою у DW, переговори у Будапешті можуть завершитися так само, як "саміт на Алясці" – без відчутного прориву. Для Києва це звучить як попередження: формат і місце зустрічі створюють ризики та небажані сигнали.
Європейський контекст теж промовистий. Поки ЄС декларує всебічне постачання зброї Україні для посилення позицій на переговорах, столиця Угорщини – країни, що демонструє найприязніше ставлення до Москви серед членів ЄС, – розглядається як платформа для діалогу Вашингтона й Кремля.
Що саме прогнозує експерт DW
Манґотт називає ймовірний формат у Будапешті "самітом двох великих держав". На його думку, Україна не буде представлена на рівні президентів – і це відповідає лінії Москви, яка уникає прямих контактів з Києвом у такій конфігурації. Експерт підкреслює: позиція Росії щодо війни не змінилася – Кремль наполягає, щоб Україна поступилася частиною територій і відмовилася від вступу до НАТО, закріпивши нейтральний статус.
"Це виглядає як повернення до практики, коли великі держави вирішують за інших. В Будапешті України не буде за столом, а позиція Москви лишається незмінною", – застерігає Ґерхард Манґотт у DW.
Чому Будапешт – чутливий вибір
Місце зустрічі має політичну вагу. Угорщина, на відміну від більшості партнерів по ЄС, регулярно подає позитивні сигнали щодо Росії та її війни проти України. У такому контексті майданчик у Будапешті Манґотт називає "поганим знаком для Києва" та "ляпасом для Євросоюзу", що прагне зберігати єдність у підтримці України.
Можливі сценарії переговорів
Ключовою розвилкою, на думку експерта, стане відповідь Вашингтона на вимоги Москви. Якщо Дональд Трамп прямо заявить Володимиру Путіну, що ці умови для Києва неприйнятні, постає питання: чи не зірвуться переговори? У такому разі зустріч ризикує повторити "аляський" сценарій – високі очікування, жорстка риторика і мінімальні результати.
- Без України за столом – переговори про війну без прямої участі Києва на рівні президентів.
- Незмінні вимоги Москви – поступка територіями та відмова від НАТО як умови Кремля.
- Суперечливий сигнал ЄС – майданчик в Угорщині на тлі курсу ЄС на підтримку України.
- Ризик безрезультатності – імовірність "символічного" саміту без проходження до мирних кроків.
Позиції сторін: що вже прозвучало
Після своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Дональд Трамп заявив, що розглядає варіант припинення вогню "по лінії бою" вже зараз, наголосивши: подальші бойові дії можуть ускладнити врегулювання в майбутньому. Володимир Зеленський, своєю чергою, повідомив, що обговорювалися ключові питання оборони – ситуація на фронті, потреба у дальнобійних засобах та системах протиповітряної оборони, а також сильніший дипломатичний тиск на Росію.
"Трамп має дати зрозуміти Путіну, що вимоги щодо територій і НАТО для Києва неприйнятні. Якщо це станеться, постане питання: чи не проваляться переговори?" – зауважив Манґотт.
Що це означає для України та ЄС
Для України визначальним залишається збереження міжнародної коаліції, яка підтримує оборонні спроможності та посилює переговорні позиції. Для ЄС ставка – у єдності: будь-які "винятки з правил" послаблюють спільний курс і грають на руку Москві. Вибір Будапешта як майданчика підсвічує ці суперечності особливо яскраво.
Фінальний акорд: між символізмом і реальністю
Якщо будапештська зустріч відбудеться, її успіх залежатиме від того, чи прозвучать чіткі червоні лінії щодо позиції Москви і чи не перетвориться діалог на політичний ритуал без змісту. Для читачів головне – стежити за сигналами, а не за картинкою: саме вони визначать, чи стане Будапешт кроком до миру, чи черговою зупинкою на шляху до затяжного протистояння.