Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Ексголовнокомандувач ЗС Литви Йонас Вітаутас Зукас у книзі стверджує: у 2014-му прохання Ангели Меркель вплинуло на рішення Києва щодо захисту парламенту Криму. Офіс Меркель відмовився коментувати, у Східній Європі зростає критика.
Нові деталі про події окупації Криму 2014 року оприлюднив колишній очільник Збройних сил Литви Йонас Вітаутас Зукас. У своїй книзі він описує розмови в Києві та роль міжнародних контактів у прийнятті рішень тодішньою українською владою. Заява зачіпає одну з найвпливовіших європейських політиків – Ангелу Меркель – і знову ставить питання про межі дипломатії в умовах силового тиску Росії.
За словами Зукаса, під час перебування у Києві у 2014 році він зустрічався з Олександром Турчиновим, який тоді виконував обов'язки президента України. На тлі захоплення будівлі парламенту в Криму російськими підрозділами литовський військовий ставив запитання про відсутність активного опору. Він передає, що рішення української сторони пояснювалися впливом телефонної розмови з Меркель.
"Це було прохання Меркель у телефонній розмові", – такі слова Турчинова наводить у книзі Йонас Вітаутас Зукас.
Офіс колишньої канцлерки Ангели Меркель повідомив, що не коментує "окремі висловлювання думок", і не відповів на додаткові запитання щодо згаданого епізоду. Німецьке видання Welt зазначає, що Меркель тривалий час залишалася дискусійною фігурою у Польщі та країнах Балтії.
В офісі Меркель заявили, що не коментують "окремі висловлювання думок".
Після анексії Криму у 2014 році Варшава різко критикувала рішення Німеччини продовжувати реалізацію проєкту "Північний потік-2" – його у Польщі називали вигідним Кремлю. За повідомленнями німецьких медіа, ставлення до Меркель у регіоні додатково погіршилося після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Торік Меркель опублікувала мемуари "Свобода", де захищає свої ключові рішення за шістнадцять років на посаді. У книжці вона підтвердила, що у 2008 році заперечувала проти наближення України до НАТО, пояснюючи це ризиком ескалації з боку Росії. Водночас вона не визнає особистої провини за нинішню війну, наголошуючи на підтриманні контактів із Москвою та закупівлі дешевшого газу не лише з економічних причин.
У липні 2025 року Меркель знову закликала до відновлення діалогу з Росією, водночас підтримавши рішення Альянсу збільшити оборонні витрати – на її думку, Європі варто ставати "здатними до миру завдяки військовій силі".
Окремі публікації раніше стверджували, що уряд Меркель сприяв підготовці російської армії до сучасних бойових дій до запровадження санкцій. Також повідомлялося, що після анексії Криму у 2014 році Німеччина не змогла реалізувати великий оборонний проєкт вартістю 1 мільярд євро.
Заява Зукаса додає до публічної дискусії новий ракурс про роль дипломатичних контактів під час кризи 2014 року – і, вірогідно, спричинить запитання до тодішніх підходів Берліна. Водночас офіс Меркель відмовився коментувати, тож подальша картина залежатиме від можливих офіційних реакцій та додаткових публікацій. Варто стежити за новими документальними свідченнями та позиціями сторін – вони допоможуть повніше зрозуміти, як дипломатія й безпека перетиналися у вирішальні моменти для України та Європи.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.