Binance
ByBit
WhiteBIT
Нові деталі про події окупації Криму 2014 року оприлюднив колишній очільник Збройних сил Литви Йонас Вітаутас Зукас. У своїй книзі він описує розмови в Києві та роль міжнародних контактів у прийнятті рішень тодішньою українською владою. Заява зачіпає одну з найвпливовіших європейських політиків – Ангелу Меркель – і знову ставить питання про межі дипломатії в умовах силового тиску Росії.
Що саме стверджує Зукас
За словами Зукаса, під час перебування у Києві у 2014 році він зустрічався з Олександром Турчиновим, який тоді виконував обов’язки президента України. На тлі захоплення будівлі парламенту в Криму російськими підрозділами литовський військовий ставив запитання про відсутність активного опору. Він передає, що рішення української сторони пояснювалися впливом телефонної розмови з Меркель.
«Це було прохання Меркель у телефонній розмові», – такі слова Турчинова наводить у книзі Йонас Вітаутас Зукас.
Позиція Берліна та реакція медіа
Офіс колишньої канцлерки Ангели Меркель повідомив, що не коментує «окремі висловлювання думок», і не відповів на додаткові запитання щодо згаданого епізоду. Німецьке видання Welt зазначає, що Меркель тривалий час залишалася дискусійною фігурою у Польщі та країнах Балтії.
В офісі Меркель заявили, що не коментують «окремі висловлювання думок».
Східноєвропейська оптика та енергетичний фактор
Після анексії Криму у 2014 році Варшава різко критикувала рішення Німеччини продовжувати реалізацію проєкту «Північний потік-2» – його у Польщі називали вигідним Кремлю. За повідомленнями німецьких медіа, ставлення до Меркель у регіоні додатково погіршилося після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Що Меркель говорила раніше: НАТО, газ і переговори
Торік Меркель опублікувала мемуари «Свобода», де захищає свої ключові рішення за шістнадцять років на посаді. У книжці вона підтвердила, що у 2008 році заперечувала проти наближення України до НАТО, пояснюючи це ризиком ескалації з боку Росії. Водночас вона не визнає особистої провини за нинішню війну, наголошуючи на підтриманні контактів із Москвою та закупівлі дешевшого газу не лише з економічних причин.
У липні 2025 року Меркель знову закликала до відновлення діалогу з Росією, водночас підтримавши рішення Альянсу збільшити оборонні витрати – на її думку, Європі варто ставати «здатними до миру завдяки військовій силі».
Оборонні проєкти та нерозреалізовані домовленості
Окремі публікації раніше стверджували, що уряд Меркель сприяв підготовці російської армії до сучасних бойових дій до запровадження санкцій. Також повідомлялося, що після анексії Криму у 2014 році Німеччина не змогла реалізувати великий оборонний проєкт вартістю 1 мільярд євро.
Ключові факти одним поглядом
- Хто: ексголовнокомандувач ЗС Литви Йонас Вітаутас Зукас.
- Що заявлено: прохання Ангели Меркель у 2014 році, за його словами, вплинуло на рішення Києва щодо оборони будівлі парламенту Криму.
- Реакція: офіс Меркель відмовився коментувати та не відповів на додаткові запитання.
- Контекст: критика «Північного потоку-2» у Польщі, дискусійна оцінка ролі Меркель у Східній Європі, позиції ексканцлерки щодо НАТО та переговорів.
Вам може бути цікаво:
