Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
На IV Форумі імені Острозьких 2025 представник ГУР пояснив, чому Мінськ допомагає РФ не з "дружби", а зі страху: Білорусь втратила військовий суверенітет, а "страшний сон" Лукашенка – примус до прямої війни.
На IV Форумі імені Острозьких 2025 генерал-майор, ексзаступник начальника ГУР Міністерства оборони України Ілля Павленко окреслив позицію Мінська у війні проти України. За його словами, кроки Олександра Лукашенка, які виглядають як підтримка РФ, продиктовані не союзницькими мотивами, а страхом. Головний ризик для Лукашенка – втрата власної влади, а найнебажаніший сценарій – примус до прямого залучення Білорусі у бойові дії. Україна, своєю чергою, утримується від ударів по білоруських об'єктах, аби не підштовхнути Мінськ до ескалації.
Павленко вказав, що Білорусь втратила військовий суверенітет задовго до нинішнього етапу війни. Про це свідчать відсутність перешкод для російських військових на білоруській території, регулярні спільні навчання, оновлена воєнна доктрина та створення спільного угруповання військ. За даними розвідки, російські військові у цивільному вивчали дорожню мережу Білорусі, щоб швидко перекидати підрозділи.
Генерал провів історичну паралель із українським досвідом у Севастополі – коли зміни статусів і присутності російських структур створили умови для подальшої підривної діяльності. З огляду на це, висновок розвідки однозначний: у сфері безпеки Мінськ уже діє в руслі стратегій Москви.
"У військовій площині Білорусь фактично втратила власний суверенітет – і це результат довготривалого курсу на інтеграцію з Росією", – окреслив підхід ГУР Павленко.
За оцінкою ГУР, головний чинник рішень у Мінську – страх перед втратою влади, а не персональна залежність від Володимира Путіна. Найбільший ризик для режиму – примус до прямої участі у війні, включно з провокаціями проти України. Гібридні загрози для півночі України, на кшталт кібератак та інформаційно‑психологічних операцій, походять насамперед від РФ, адже білоруські спецслужби підконтрольні Москві та поступаються їй спроможностями.
Щоб уникнути фронту, Мінськ намагається бути "потрібним" Кремлю в тилу. Мова про виробничі й логістичні ролі, які Росія не хоче втрачати.
За словами Павленка, розвідка України визначила та проаналізувала потенційні цілі на білоруській території. Втім, завдання таких ударів зараз вважається недоцільним – Кремль може використати це як привід, щоб посилити тиск на Мінськ, оголосити мобілізацію та втягнути Білорусь у війну відкрито. Київ уникає сценарію, який сприяв би формалізації участі білоруської армії в агресії.
Водночас Лукашенко побоюється надмірної російської військової присутності у своїй країні: тривала мілітаризація нормалізує її в очах суспільства та створює додаткові загрози для його персональної влади.
У Комітеті державної безпеки Білорусі робили резонансні заяви, стверджуючи, що нібито "армія для визволення Білорусі" готується на території України, а також у Польщі, Чехії та країнах Балтії. Ці твердження подаються білоруською стороною як аргумент для подальшої мобілізації суспільства довкола ідеї загрози ззовні.
Окреслена ГУР реальність означає: гібридні виклики на півночі формує передусім Росія, використовуючи білоруський майданчик і залежні від неї структури. Для України це про потребу у стійкості до ІПСО та кібератак, а також збереження оборонної готовності на кордоні, зважаючи на логістичну роль Білорусі для РФ.
"Давати Кремлю зайвий привід тиснути на білоруський режим – нераціонально. Україна зберігає холодну голову, щоб не відкривати новий фронт там, де цього прагне Москва".
Наразі Мінськ балансує: логістика і виробництво – так, фронт – ні. Втрата військового суверенітету робить Білорусь уразливою до рішень Кремля, але страх Лукашенка перед прямою війною залишається гальмом для ескалації. Для читачів це означає просту річ: Україна продовжує діяти розсудливо – посилюючи оборону, не підставляючи ворогу зручний привід і готуючись до довгої дистанції.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.