Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
У Європі збивають російські БПЛА, а пілотовані літаки, що порушують небо НАТО, зазвичай лише перехоплюють. "The Remote Revolution" пояснює, чому безпілотники знижують поріг сили й рідше ведуть до ескалації.
Російські безпілотники не раз залітали на територію Альянсу, і країни НАТО зазвичай намагаються їх збивати. Але коли у вересні три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії, їх лише перехопили – стріляти не стали. Подія привернула увагу медіа та завершилася висланням одного з російських дипломатів з Таллінна. На тлі цих інцидентів науковець MIT Ерік Лін-Ґрінберґ пропонує іншу оптику: дрони знижують поріг застосування сили і створюють нові сходинки для реагування без повномасштабної ескалації.
У книжці "The Remote Revolution", виданій Cornell University Press, Лін-Ґрінберґ пояснює, що безпілотні системи прибирають із рівняння найчутливіше – людські втрати. Для політиків і військових це інший тип ризику, а тому вони частіше готові застосовувати дрони під час криз, які не переростають у війну. Якщо БПЛА збивають, вартість інциденту нижча – людських жертв немає, а отже ймовірність жорсткої відповіді менша. Саме так, за спостереженнями автора, формується "ескалаційна драбина" із новими проміжними сходинками між політичною нотою і пострілом по пілотованому літаку.
Автор наголошує: у 2000-х роках доступ до військових БПЛА отримали вже приблизно 100 країн, і це розширило перелік сценаріїв, у яких лідери готові застосувати силу. Дрони порівняно дешевші в експлуатації та, що важливіше, знижують політичну ціну помилок – у кабіні немає пілота. Саме тому безпілотники частіше використовують під час прикордонних інцидентів і демонстрацій сили, які не переходять у великі кампанії.
Лін-Ґрінберґ пропонує подумати, як змінилася б одна з найгостріших колізій холодної війни – збиття U-2 із пілотом Френсісом Ґері Паверсом у 1960 році. Автор припускає: якби це був безпілотник, то дипломатична криза могла б бути коротшою – не було б полоненого пілота, а значить і тиску для публічної жорсткої відповіді. Цей контрфакт не переписує історію, але пояснює, чому нинішні "дронові" інциденти часто лишаються локальними.
Ерік Лін-Ґрінберґ – доцент MIT і офіцер із досвідом служби у ВПС США, нині командує ескадрильєю резерву. Для книжки він поєднав кілька підходів: воєнні ігри з фахівцями з нацбезпеки, опитування експертів і громадськості, ґрунтовні кейси та архівні дослідження історії дронів. Такий мікс дозволив зафіксувати повторювані патерни поведінки держав під час криз нижче порогу війни. Публікацію підтримала програма безпекових студій MIT (Security Studies Program).
Книжку схвально зустріла академічна спільнота: дослідники Гарвардського та Пенсильванського університетів відзначають методологічну строгість і практичну цінність напрацювань для розуміння міжнародної безпеки. Для читача це означає: інструменти аналізу, описані в праці, придатні як для урядовців, так і для експертів і журналістів.
Автор не романтизує технології: дрони не запобігають війнам автоматично. Є ризик "морального ризику": дешевші і політично менш болісні інструменти спокушають до частішого застосування сили. Прогнози щодо майбутнього – ймовірнісні, а не детерміновані: за інших політичних умов безпілотники можуть так само стати спусковим гачком великої ескалації. Окремий знак питання – швидке зростання ролі автономних систем і те, як вони змінять правила реагування на інциденти.
"People thought if drones were used all over the place, this would lead to more escalation. But in many cases where drones are being used, we don't see that escalation." "Because these systems don't have a human on board, they're inherently cheaper and different in the minds of decision-makers."
Безпілотники роблять силу ближчою, а великі війни – не обов'язковими. Але правила гри ще пишуться. Для читача це означає просту річ: стежити не лише за кількістю дронів, а за правилами їх застосування – саме вони визначать, де закінчується стримування і починається небезпечна звичка до сили.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.