Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Українські банки одночасно розганяють кредити й готуються до нових правил капіталу з 2027 року. На горизонті – податок 50% у 2026-му, енергодефіцит та ризики неритмічної допомоги. Як це вплине на бізнес і клієнтів?
Банківський сектор посилює роль фінансового "мосту" для економіки – від фінансування бізнесу до інвестицій у власну стійкість. Звіт НБУ про фінансову стабільність фіксує стійке нарощення кредитного портфеля і здатність ринку працювати на внутрішні ресурси економіки навіть у воєнний час. Паралельно фінустанови адаптуються до норм ЄС та готуються до нових вимог капіталу з 2027 року. Головне питання – як сектор збалансує ризики, податки і попит на кредити.
У другому півріччі економіка демонструвала відновлення: інфляція знижувалась, доходи бізнесу та домогосподарств підвищувались. Водночас енергодефіцит, спричинений агресією РФ, стримує ділову активність і песимізує очікування. За оцінкою НБУ, надалі економічна динаміка економіка сповільниться.
Підтримка партнерів лишається критичною для макростабільності. НБУ попереджає про ризики неритмічності зовнішнього фінансування. У разі затримок уряд зможе частково спиратися на банки – висока ліквідність дозволяє збільшити вкладення у державні цінні папери, не порушуючи поточні операції.
Показники ліквідності залишаються високими, але частка високоякісних ліквідних інструментів скоротилась – нині це близько третини активів сектору.
Хоча банківська ліквідність є підвищеною, структура активів змінилася: частка високоякісних ліквідних активів – близько третини, що потребує більш ретельного управління. Це важливо на тлі швидкого зростання кредитних портфелів, яке збільшує потребу в гнучкому плануванні грошових потоків.
НБУ очікує, що процес оцінки внутрішньої ліквідності (ILAAP) допоможе банкам краще вибудовувати плани на випадок стресових сценаріїв. Для клієнтів це означає стабільніші платежі та меншу ймовірність збоїв у розрахунках під час пікових навантажень.
Банки усіх груп активно кредитують компанії різного масштабу та форм власності. Кістяк портфеля – МСП, але в другому півріччі зріс попит великого бізнесу на інвестиційні позики, який банки задовольняли. Зростання частки позик державним компаніям у воєнних умовах виправдане, проте НБУ наголошує на потребі подальшого контролю цього тренду.
Частка субсидійованих кредитів загалом знижується, натомість сфокусовані програми підтримки спрямовують ресурси на "території стійкості", де банки розширюють роботу з підприємцями. Це зміцнює жваве кредитування бізнесу та населення, зменшуючи локальні розриви у доступі до фінансування.
Найбільшу увагу фінустанов привертає роздріб без застави – від карткових лімітів до споживчих кредитів. Натомість інтерес до іпотеки поки помірний. За планом, компенсаційна модель іпотеки у 2026 році має активізувати кредитування житла; її затримка відкладає відновлення ринку нерухомості та будівельної галузі.
Паралельно банки інвестують у процеси скорингу та кіберзахист, аби утримувати ризики дефолтів домогосподарств у керованих межах.
За незмінних процентних ставок банки трохи поліпшили чисту процентну маржу – її підтримує зростання обсягів кредитування. Проте фінустанови продовжують активне інвестування в інфраструктуру і стійкість, що підвищує операційні витрати та тисне на рентабельність сектору.
Ключовий фактор 2026 року – ставка податку на прибуток банків 50% у 2026 році. За оцінкою НБУ, така фіскальна рамка є тяжчою, ніж у низці країн Європи, знижує "премію" за роботу під воєнними ризиками та може ускладнити приватизацію державних банків. Для ринку це означає потенційно обережніші темпи розширення операцій.
Оцінка стійкості у 2025 році вперше від початку повномасштабної війни включала стрес-тест за несприятливим сценарієм, співмірним із шоком 2022 року. Результати свідчать: банки загалом мають достатній запас капіталу для покриття ризиків і подальшого зростання кредитування.
За підсумками перевірки дев'ять банків із 18% активів отримали підвищені вимоги до достатності капіталу. Вони вже визначили кроки для зниження вразливостей і мають досягти необхідних рівнів до жовтня 2026 року.
Регулятор підкреслює: запроваджуючи нові вимоги, орієнтуватиметься на збереження здатності банків кредитувати економіку – це ключова умова відновлення.
Страховий ринок відчистився від компаній із недостатнім капіталом або непрозорою структурою власності й отримав оновлені правила для розвитку ключових продуктів. Попри невизначеність, активи та страхові премії зростають, а ринок поступово нормалізується.
Страховики вже пропонують продукти з покриттям воєнних ризиків; їх розвиток підтримає державна програма. Водночас формування довгострокової системної моделі воєнного страхування ще триває, тож очікуються нові рішення і стандарти.
НБУ фіксує: і водночас структурні зсуви в активах вимагають обережного нарощення кредитування та уважного контролю ризиків.
Сектор увійшов у фазу, де жваве кредитування бізнесу та населення має іти поруч із посиленим ризик-менеджментом та підготовкою до євронорм. Для позичальників це означає ширший вибір продуктів уже зараз і потенційно доступнішу іпотеку після запуску компенсаційної моделі. Для вкладників – стабільну роботу банків, які тестують себе на стреси ще до змін правил.
Головне для 2026-2027 – тримати темп інвестицій і кредитів, зважаючи на фіскальні зміни та нові капітальні вимоги. Якщо фінансова підтримка партнерів буде ритмічною, а банки – дисциплінованими у ліквідності, економіка отримає додатковий ресурс відновлення без зайвих ризиків.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.