На рівні первинки вирішується доля хронічних захворювань – від вчасного виявлення до довгострокового контролю. Тож не випадково Центр громадського здоров’я перевірив, наскільки первинна медична допомога у Хмельницькій області готова працювати ширше з цукровим діабетом 2 типу. Ціль – побачити бар’єри, які заважають людям отримати якісні послуги, і запропонувати дієві рішення. Далі – про те, що вже працює, чого бракує та що зміниться для пацієнтів.
Що саме дослідили і чому це важливо
Оцінювання проводили через 8 фокус-групових дискусій із медпрацівниками 32 закладів ПМД та 20 глибинних інтерв’ю з пацієнтами, яким діагноз встановили у 2024 році. Робота виконана в межах проєкту JACARDI «Спільна дія щодо серцево-судинних захворювань та діабету». Результати покликані лягти в основу практичних рекомендацій та пілотних інтервенцій на рівні громад.
Ключовий акцент зроблено на безперервності допомоги – від виявлення ризиків до стабільного контролю. Продуманий маршрут пацієнта зменшує ризик «випасти» з системи, підвищує прихильність до лікування та допомагає уникнути ускладнень.
Ключові висновки: що працює і що гальмує
Роль сімейного лікаря та обізнаність
Сімейний лікар – перша точка контакту для профілактики та раннього виявлення ЦД 2 типу. Водночас ефективність залежить від готовності пацієнтів співпрацювати та їхнього розуміння ризиків. Часто люди недооцінюють симптоми – спрагу, втому, зміни маси тіла – і дізнаються про діагноз випадково.
Скринінг і постановка діагнозу
Рутинний скринінг у більшості закладів налагоджений, особливо для груп ризику. Діагнози часто встановлюють під час профоглядів або за ініціативи лікаря, інколи – паралельно з обстеженнями з інших причин.
Зміни способу життя та підтримка
Після встановлення діагнозу більшість пацієнтів коригують харчування та рухову активність. Підтримка медиків і родини допомагає втримати темп змін, однак системна фіксація прогресу потребує часу і ресурсів з боку первинки.
Лікування, самоконтроль, моніторинг
Медпрацівники надають індивідуальні рекомендації, але відстежити дотримання вдається не завжди. Є труднощі з регулярним прийомом препаратів і вимірюванням глюкози – пацієнти вказують на брак часу або забування.
Доступ до спеціалізованої допомоги
Коли в закладі працює ендокринолог, якість ведення пацієнтів підвищується. Водночас доступ до спеціалізованої допомоги обмежений – бракує фахівців, а запис на консультацію може тривати довго. Попри це, комунікація із сімейними лікарями здебільшого налагоджена.
Бар’єри, що проявилися найяскравіше
- Низька поінформованість населення про ризики, симптоми та значення регулярного скринінгу.
- Пробіли в самоконтролі: нерегулярний прийом ліків та вимірювання глюкози вдома.
- Обмежений доступ до ендокринологів через нестачу кадрів і черги.
- Обмежені можливості системного моніторингу виконання рекомендацій.
Що це означає для пацієнтів і громад
Для людей із підвищеним ризиком у Хмельницькій області це означає більше уваги до раннього виявлення та чіткіші маршрути від скринінгу до лікування. Пацієнтам варто активно комунікувати із сімейним лікарем, не відкладати обстеження і планувати самоконтроль заздалегідь. Для громад це запит на посилення міжсекторальної взаємодії та інформування населення про профілактику.
Наступні кроки: фокус на практичних інтервенціях
Отримані дані стануть базою для розробки узгоджених рішень – із залученням фахівців ПМД та громад. Центр громадського здоров’я планує інтервенції, спрямовані на подолання виявлених бар’єрів у профілактиці, скринінгу та контролі ЦД 2 типу. Повний звіт і деталі – за офіційним посиланням.
Дослідження охопило 8 фокус-груп із медичними працівниками 32 закладів ПМД та 20 глибинних інтерв’ю з пацієнтами, яким у 2024 році встановлено діагноз цукрового діабету 2 типу.
Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди авторів не обов’язково відображають позицію ЄС або Виконавчого агентства з питань охорони здоров’я та цифрових технологій (HaDEA).









