У столиці в День пам'яті Героїв Крут Президент України Володимир Зеленський відзначив військових і поліцейських системи МВС державними нагородами. "Золоту Зірку" Героя України отримали як воїни, так і родини полеглих захисників, а також було вручено відзнаку "Хрест бойових заслуг". Подія зібрала керівництво силових відомств і стала нагадуванням: 29 січня 2026 року – це про пам'ять, єдність і щоденну роботу заради перемоги.
Церемонія вшанувала подвиги на передовій – від Донеччини до Сумщини. Хвилина мовчання прозвучала на честь тих, хто віддав життя за свободу України, а нагороди отримали ті, чиї рішення на полі бою змінили хід конкретних боїв і зберегли життя побратимам.

Хто був присутній на церемонії і чому це важливо
У нагородженні взяли участь Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, бригадний генерал НГУ Олександр Півненко, т.в.о. Голови ДПСУ Валерій Вавринюк та Голова Національної поліції Іван Вигівський. Присутність керівників підтверджує, що відомства діють узгоджено – від навчальних центрів до бойових підрозділів.

Держава фіксує реальні бойові заслуги та рішення командирів і бійців, які дають результат на фронті. Це – сигнал військам і суспільству про послідовність у підтримці захисників і родин загиблих.
"Золота Зірка" посмертно: троє Героїв України

Найвищого звання посмертно удостоєні троє військових, чиї вчинки стали символом відповідальності та самопожертви.
Імена та подвиги

- Майор поліції Дмитро Агат'єв (НПУ) – у лютому 2025 року на Донеччині очолив штурмову групу для підриву позицій ворога. Попри поранення ноги та контузію побратима від удару російського FPV-дрона, завершив мінування і евакуював товариша. Підривом знищено ворожу позицію, 10 окупантів і боєприпаси; під час повернення загинув унаслідок атаки FPV-дрона.
- Молодший лейтенант Микола Мироненко (НГУ) – з 2023 року воював поблизу Роботиного, Запорізька область. Під вогнем надавав допомогу пораненим, організував їхню евакуацію, отримав поранення, знищив окупанта та забезпечив прикриття медиків. Загинув 21 червня 2024 року від кульового поранення в голову.
- Майор Василь Полагнюк (НГУ) – виконував бойові завдання на Луганщині, знищив понад 10 окупантів. У травні 2024 року під масованими обстрілами евакуював поранених, а під час чергової атаки отримав численні осколкові поранення та опіки рук і ніг. Медики боролися за життя офіцера, але врятувати не вдалося – 12 травня 2024 року він загинув.
"Золота Зірка" за життя: четверо відзначених
Герої України, які продовжують службу, довели ефективність рішень на полі бою – від контрштурмів до знищення диверсійних груп і техніки.
Ключові рішення, що змінили ситуацію на фронті
- Полковник Геннадій Куций (НГУ) – у травні 2025 року на Донеччині не допустив прориву лінії оборони, спланувавши систему мінних загороджень, мінометних і снайперських позицій. Особисто очолив групу, яка висунулася до ворога та ліквідувала і поранила понад 30 окупантів. Наприкінці травня біля Часового Яру завдяки авіарозвідці виявив ворожу ДРГ, організував засідку і знищив трьох загарбників, решта відступили.
- Підполковник Володимир Овсієнко (ДПСУ) – керує артилерійськими підрозділами Національної академії ДПСУ імені Богдана Хмельницького. Під його керівництвом оборонці утримують смугу оборони протяжністю понад 60 км у Сумській області, знищили майже 1000 окупантів, 900 фортифікаційних споруд, 35 складів із боєприпасами та пально-мастильними матеріалами, а також 15 одиниць бронетехніки, танків і позашляховиків "Тигр".
- Старший сержант Мирон Черновол (НГУ) – у 2025 році біля села Глибоке виявив диверсійну групу та вступив у бій: знищив п'ятьох окупантів і змусив решту відступити. Під час відбиття штурму очолив оперативну групу, зайняв вигідні позиції, особисто знищив п'ятьох ворогів і БМП та скоординував вогонь суміжних підрозділів для остаточного відбиття наступу.
- Полковник Максим Ярош (НГУ) – брав участь у боях на Слобожанському та Покровському напрямках. Разом із підрозділом спецпризначення ліквідував понад 200 і поранив 400 окупантів, узяв у полон п'ятьох. Підрозділ знищив чотири танки, понад 10 БМП, БТР, більш ніж 90 автомобілів, 40 безпілотників, 14 складів з боєприпасами та 13 ворожих позицій і бліндажів.
Відзнака "Хрест бойових заслуг": двоє нагороджених
Ця відзнака відзначає особисту відвагу та рішучість у бою – від стримування проривів до порятунку побратимів.
Воїни, чиї рішення зберегли життя
- Сержант Віктор Гребінь (НГУ, "Азов") – у березні 2025 року відбивав спробу прориву ворога в тил роти оборони. Прицільним кулеметним вогнем знищив п'ятьох загарбників і броньовану машину "Тигр". Згодом підірвався на ворожих мінах, дістав важкі поранення, однак організував відхід підрозділу, що врятувало побратимам життя.
- Капітан Віталій Кравчук (НГУ) – у серпні 2025 року на Запоріжжі командував штурмовою групою, яка під час повернення позиції знищила близько відділення окупантів. Після виявлення скупчення ворога очолив зближення з цілями та скоригував артилерійський вогонь – знищено чотири одиниці техніки та 15 загарбників.
Значення дати: пам'ять як сила єдності
Нагородження відбулося у День пам'яті Героїв Крут – символ незламності поколінь. Пам'ять про полеглих ушанували хвилиною мовчання, а слова Глави держави наголосили на тому, що витримка й єдність залишаються головним ресурсом країни у війні.
"Сьогодні знакова історична дата, День пам'яті Героїв Крут... Наша держава береже велику повагу до всіх, хто став на захист України... і в цій повномасштабній війні за нашу незалежність", – сказав Володимир Зеленський.
"Важливо не втратити єдності... Такої свободи, яка не лише здобута, а яка точно збережена на багато років і поколінь уперед", – наголосив Президент.
Контекст нагород: що означають ці відзнаки
"Золота Зірка" Героя України – найвище звання, яке надається за видатний героїзм в обороні держави. Для суспільства це – визнання конкретного подвигу, а для військових – система орієнтирів і прикладів, що формує стандарти поведінки на фронті.
"Хрест бойових заслуг" – державна відзнака Президента України за особисту мужність у боях і результат, який прямо впливає на виконання завдань. Такі відзначення підсилюють моральний дух підрозділів, зміцнюють довіру між військовими й суспільством і допомагають зберегти пам'ять про реальні епізоди, де ціна рішення – людські життя.
Підсумок: пам'ять, що працює на перемогу
Офіційне визнання подвигів – це не лише про нагороди, а про систему, яка заохочує рішучість, професійність і взаємну підтримку. Історії бійців, відзначених цього дня, – це урок відповідальності та приклад дій, які змінюють ситуацію на полі бою.
Пам'ять про загиблих і підтримка живих творять спільну стійкість. А єдність і витримка, про які говорив Президент, – наш стратегічний резерв на довгу дистанцію.