У Всесвітній день боротьби проти раку українські пацієнти та лікарі говорять про те, що рятує життя, – своєчасні обстеження, уважність до симптомів і довіра до фахівців. Колоректальний рак входить до числа найпоширеніших онкопатологій, а початкові етапи часто минають без виражених ознак. У партнерстві з Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) та експертами Центру громадського здоров'я зібрали перевірені поради та маршрути дій.
Масштаби проблеми в Україні
За оперативними даними Національного канцер-реєстру, у 2024 році в Україні зареєстровано 13 239 нових випадків колоректального раку, а на обліку перебуває 111 171 людина з діагнозом рак ободової або прямої кишки. Кожен із цих випадків – окрема історія, але спільним залишається одне: раннє виявлення суттєво покращує шанси на лікування.
Експерти наголошують, що своєчасні обстеження та чітке виконання рекомендацій лікаря дозволяють швидко перейти від діагностики до терапії та зменшують ризики ускладнень.
Чому симптомів може не бути
На ранніх стадіях колоректальний рак зазвичай протікає без специфічних проявів. Симптоми з'являються пізніше – коли пухлина кровоточить або впливає на прохідність кишківника. Саме тому перші знахідки часто трапляються випадково, під час обстежень із іншого приводу.
Такий перебіг ускладнює самодіагностику і підкреслює цінність скринінгу та профілактичних візитів до сімейного лікаря навіть за відсутності скарг.
Сигнали, які не варто ігнорувати
За появи нижченаведених ознак зверніться до сімейного лікаря для уточнення причин – вони можуть мати інше походження, але потребують уваги:
- Зміни у випорожненнях: діарея чи закрепи, нетиповий ритм дефекацій, відчуття неповного спорожнення.
- Кров у калі або на туалетному папері, здуття, спазми чи біль у животі.
- Загальна слабкість, втома, безпричинне схуднення.
Які обстеження призначають лікарі
Стартовим методом за підозри на КРР зазвичай є колоноскопія з біопсією – вона підтверджує злоякісний процес і визначає тип пухлини. Додатково проводять лабораторні дослідження (зокрема загальний аналіз крові) для оцінки стану пацієнта.
Для оцінки поширення використовують КТ або МРТ, а генетичне та молекулярне тестування допомагає прогнозувати перебіг і підбирати терапію. У сукупності ці дані визначають стадію захворювання, що впливає на тактику лікування та прогноз.
Від діагностики до лікування: що важливо пам'ятати
Лікарі підкреслюють: сучасні методи діагностики є безпечними, а чіткий медичний маршрут дозволяє без затримок перейти до операції, системної чи променевої терапії. Дотримання призначень і відмова від самолікування – ключова частина безпечного лікувального процесу.
Пацієнтам і їхнім родинам радять ставити запитання, уточнювати план дій і зберігати контакт із мультидисциплінарною командою – там, де доступні всі етапи допомоги в одному місці.
"Симптоми колоректального раку часто з'являються вже тоді, коли пухлина впливає на прохідність або кровоточить. Через це ранні стадії нерідко виявляють випадково під час інших обстежень", – пояснює лікарка-онкохірургиня Інеса Гуйванюк (GMKA).
"Про діагноз я дізналася випадково: жодних типових ознак не було. Єдиним сигналом виявився низький гемоглобін і незвична слабкість", – розповідає пацієнтка Елла Володимирівна, в якої нині ремісія.
"Коли є професійний супровід, шлях від обстеження до операції стає прогнозованим. Важливо не відхилятися від рекомендацій і не займатися самолікуванням", – ділиться досвідом киянка Віта Петрівна, яка підтримувала родича під час лікування.
Друга думка – нормальна практика
Отримати другу думку варто у випадках, коли встановлено або підозрюється онкологічний діагноз. Це допомагає підтвердити висновки, оцінити запропоноване лікування та впевнено обрати подальшу тактику.
Найкраще звертатися до мультидисциплінарних центрів, де в одному місці доступні хірургія, системна і променева терапія. Якщо комунікація з лікарем некомфортна або лишаються невідповіді – це сигнал перевірити альтернативний погляд.
Профілактика: щоденні звички, що працюють
Профілактичні кроки охоплюють спосіб життя, поінформованість про ризики та регулярні обстеження. Вони не гарантують повного захисту, однак знижують імовірність хвороби та допомагають виявити її раніше.
- Регулярна рухова активність: орієнтуйтеся на близько 20 хвилин аеробних вправ щодня або 30 хвилин у день 5 днів на тиждень.
- Здорове харчування: більше клітковини (каші, цільнозернові продукти), щоденна порція різноманітних овочів і фруктів; обмежуйте червоне та оброблене м'ясо.
- Підтримуйте здорову масу тіла – надмірна вага й ожиріння пов'язані з підвищеним ризиком КРР.
- Відмова від алкоголю та тютюну зменшує шкоду для слизової кишківника та загальний онкоризик.
Скринінг у межах системи охорони здоров'я
В Україні чоловікам і жінкам від 50 років рекомендовано проходити скринінг колоректального раку раз на 2 роки – тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест (ФІТ). Направлення можна отримати у свого сімейного лікаря або в найближчому закладі охорони здоров'я.
Національна програма "Скринінг здоровʼя 40+" спрямована насамперед на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, діабету та проблем психічного здоров'я, але також може сприяти ранньому виявленню КРР, який нерідко перебігає без симптомів.
Головне зараз
КРР можна уникнути або успішно вилікувати за умов уважності до сигналів організму, участі в скринінгах і своєчасного звернення до лікаря. Якщо вас турбують симптоми або ви належите до вікової групи ризику – плануйте обстеження.
Ранній контакт із фахівцями, своєчасні обстеження і готовність поставити додаткові запитання допомагають зекономити найцінніше – час, що напряму впливає на результат лікування.