Держава робить крок до нової моделі взаємодії з релігійними громадами: Києво-Печерська лавра отримала нового користувача для частини своїх приміщень. Міністерство культури України передало у безоплатне користування монастирській громаді Православної церкви України перші два корпуси на території Нижньої лаври. Рішення відображає суспільний запит на утвердження Лаври як осередку української духовності та водночас – зміцнює механізми збереження спадщини національного значення. Важливо, що йдеться про юридично оформлені кроки, які продовжують лінію державної політики останніх років.
Що саме передано і кому

У користування монастирській громаді ПЦУ передано корпуси № 70 та № 49, розташовані на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Передача здійснена на умовах безоплатного користування – для забезпечення повноцінного релігійного та монастирського життя братії й парафіян.
- Одержувач: монастирська громада ПЦУ (намісник – єпископ Бориспільський Авраамій).
- Мета: створити належні умови для богослужінь, монастирських практик і опіки над пам'ятками.
- Локація: територія Нижньої лаври Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
Позиція держави: прозорість і партнерство
Уряд підкреслює курс на відповідальну взаємодію з релігійними громадами, не пов'язаними з державою-агресором, та на посилення охорони культурної спадщини. Ідеться про продовження практики, де релігійні інституції стають партнерами у збереженні пам'яток, а держава забезпечує юридичні гарантії їхньої діяльності.
"Це важливий крок у формуванні відповідальної та прозорої державно-церковної взаємодії... Ми створюємо юридичні умови для діяльності релігійних громад, які долучаються до збереження національної культурної спадщини та підтримують Україну", – Віцепрем'єр-міністерка – Міністерка культури України Тетяна Бережна.
Як ми прийшли до цього рішення
Поворотним моментом стали Указ Президента та рішення РНБО 2022 року – вони запустили політико-правові процеси переосмислення ролі Лаври як чинника безпеки та духовного життя країни. У 2023 році держава провела комплексну перевірку 2023 року щодо правових підстав користування майном на території Заповідника. Виявлені численні порушення призвели до розірвання договорів користування низкою пам'яток як у Нижній, так і у Верхній лаврі.
Історично, з кінця 1980-х діяльність Заповідника зосереджувалася переважно у Верхній лаврі. Нижня лавра перебувала у користуванні чернечої громади УПЦ (МП), частина активностей якої була пов'язана з поширенням російських наративів – це також вплинуло на ухвалені державою рішення після перевірок.
Роль Національного заповідника
Адміністрація Заповідника в умовах війни отримала завдання посилити збереження, дослідження та популяризацію пам'яток національного значення. Керівництво підкреслює, що партнерство з громадами, не пов'язаними з державою-агресором, дозволяє ефективніше реагувати на виклики та об'єднувати зусилля для охорони святинь.
"Частину викликів можливо вирішувати шляхом партнерства держави з релігійними громадами, не пов'язаними з країною-агресором... Оскільки з 2023 року на території Лаври діє монастирська громада ПЦУ, було ухвалено рішення надати цій громаді корпуси у користування", – генеральний директор НЗ "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
Що робить громада ПЦУ на території Лаври
Монастирську громаду представляє намісник, єпископ Бориспільський Авраамій. Братія реалізує програми духовної підтримки військовослужбовців, займається підготовкою військових капеланів, здійснює постійне богослужіння в храмах Лаври та долучається до збереження її пам'яток. Це доповнює державну стратегію і підсилює державно-церковне партнерство у сфері охорони національної культурної спадщини.
"Передача перших корпусів Лаври у користування ПЦУ – подія знакова. Києво-Печерська лавра є тисячолітньою святинею українського народу, і ми залишаємося опорою для держави, дбаючи про спадщину та підтримуючи наших захисників", – Блаженнійший Митрополит Епіфаній.
Що означає рішення зараз і надалі
Передача корпусів № 70 та № 49 закріплює юридичну основу служіння громади ПЦУ в Лаврі та створює умови для повноцінних релігійних і монастирських практик. Паралельно держава послідовно вибудовує сталі механізми взаємодії з релігійним середовищем для захисту та розвитку об'єктів культурної спадщини. Для відвідувачів і киян це означає більш упорядковане управління простором святині та зосередженість на збереженні пам'яток у партнерстві держави та церкви.
Підсумок: курс на відповідальність
Сьогоднішній крок – частина ширшої стратегії, у якій монастирська громада ПЦУ і держава спільно піклуються про Лавру. Рішення не лише відповідає суспільному запиту, а й відкриває практичні можливості для кращого догляду за святинею та підтримки оборонців країни. Це означає, що шлях до відновленої та захищеної Лаври уже прокладений – і він базується на чітких правових підставах та спільній відповідальності.