Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
У Києві відбулась робоча зустріч Мінкульту з латвійською делегацією. На порядку денному – захист музеїв, повернення викрадених рф цінностей, діджиталізація управління та деколонізація простору. Що саме погодили – в матеріалі.
Україна і Латвія роблять крок назустріч у сфері збереження культурних надбань – у Києві пройшла зустріч за участю заступника Міністра культури України Івана Вербицького та латвійських партнерів на чолі з Послом Андрейсом Пілдеговічсом і Інарою Булою. Розмова сфокусувалася на співпраці у сфері охорони культурної спадщини та обміні практичними рішеннями в умовах російської загрози. Українська сторона представила підходи, які вже працюють у воєнний час, і окреслила потреби, що вимагають міжнародної підтримки.
До перемовин долучилися представники Міністерства культури України та Національної ради з питань культурної спадщини Латвійської Республіки. Українська команда презентувала діяльність Українського фонду культурної спадщини (UCHF) і окреслила виклики, що постали після початку повномасштабного вторгнення.
Сторони погодили фокус на практичних кроках, які посилюють стійкість інституцій – від безпеки музейних колекцій до модернізації управління. Латвія, яка вже надає допомогу українським закладам культури, заявила про відкритість до обміну досвідом і розширення взаємодії.
Українські фахівці поділилися напрацюваннями щодо планів безперервності, формування аварійних комплектів і протоколів для експонатів, які потребують особливого захисту. Важливою частиною діалогу стало забезпечення доступу до знань і колекцій у форматі онлайн – гнучкі формати тимчасово замінюють фізичні виставкові простори, зберігаючи контакт із громадою.
Партнери також обговорили підтримку персоналу та організацію логістики під час переміщення колекцій. Це включає інструктажі, матеріали для упаковки та координацію з правоохоронними органами і місцевою владою.
Окрема лінія співпраці – повернення викрадених рф культурних цінностей. Українська сторона підкреслила важливість фіксації походження предметів, обміну даними та використання міжнародних інструментів для відстеження переміщених об'єктів.
Не менш значущим напрямом є діджиталізація управлінських процесів – від електронного документообігу до уніфікованих каталогів. Це пришвидшує облік об'єктів культурної спадщини і створює основу для прозорої взаємодії між інституціями.
Партнери обговорили підходи до роботи з об'єктами, що постраждали від бойових дій: першочергове консервування, експертну оцінку стану, планування подальшої реставрації та збереження археологічних пам'яток. Наголос зроблено на методиках документування руйнувань та пріоритетності втручань.
Латвійський досвід у збереженні матеріальної спадщини в умовах ризиків може підсилити українські практики, особливо у частині оцінки загроз та післявоєнного відновлення.
Учасники зустрічі приділили увагу правовому врегулюванню процесів у сфері спадщини – від процедур евакуації до визнання та захисту статусу пам'яток. Йшлося також про деколонізацію суспільного простору – системну роботу з топонімікою, символічними маркерами та наративами, які потребують переосмислення в умовах війни.
Міжнародний діалог у цій площині допомагає уніфікувати підходи, підвищити ефективність рішень і забезпечити відповідність європейським стандартам охорони спадщини.
На зустрічі представили роботу , акцентували на , і розвитку .
Спільна рамка дій із Латвією посилює спроможність культурного сектору реагувати на виклики війни – від захисту колекцій до формування прозорих реєстрів і юридичних механізмів. Партнерство відкриває можливості для навчальних обмінів, технологічної підтримки та формування єдиних стандартів реагування.
Для громад і музеїв це означає більш захищені фонди, швидший облік, кращу координацію з міжнародними партнерами і зрозумілі процедури у кризових ситуаціях.
У фокусі – зберегти, задокументувати і передати наступним поколінням те, що визначає ідентичність країни. Міжнародна кооперація і посилення охорони культурної спадщини – інструменти, які працюють вже сьогодні. Кожен музей, громада й інституція мають роль у цій спільній роботі.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.