Кисень нині здається очевидним – ми вдихаємо його щосекунди. Та Земля пройшла довгий шлях до стабільної "кисневої ери". Нове дослідження Массачусетського технологічного інституту показує: аеробне дихання могло запуститися значно раніше, ніж ми звикли думати. Йдеться про еволюцію ферменту, що дозволяє організмам використовувати кисень, ще в мезоархеї – задовго до того, як атмосфера наситилася О₂. Для науки це шанс по-новому зібрати "кисневий пазл" ранньої Землі.
Що з'ясували в MIT
Геобіологи простежили еволюційне коріння гем-мідних кисневих редуктаз – набору ферментів, без яких сучасне аеробне дихання неможливе. Вони виявили, що ці ферменти виникли у мезоархейську еру, тобто за сотні мільйонів років до Великої кисневої події (Great Oxidation Event, GOE). Висновок: деякі мікроорганізми могли використовувати невеликі порції кисню задовго до того, як він став постійною частиною атмосфери.
Коли це сталося
За оцінками авторів, поява здатності дихати киснем припадає на період приблизно 3,2-2,8 мільярда років тому. Водночас ціанобактерії – перші виробники кисню через фотосинтез – виникли близько 2,9 мільярда років тому. Стабільне накопичення О₂ в атмосфері відбулося значно пізніше – орієнтовно 2,33 мільярда років тому під час GOE.
Чому це важливо
Дотепер науковці намагалися пояснити, чому між появою перших виробників кисню і його стабільним накопиченням минули сотні мільйонів років. До геохімічних "пасток" (реакцій з породами) додається ще один чинник – біологічне споживання кисню ранніми мікроорганізмами. Якщо поруч із ціанобактеріями існували організми зі згаданими ферментами, вони могли ефективно "забирати" кисень у середовищі, що сприяло затримці накопичення кисню в атмосфері.
Як проводили дослідження
Команда ідентифікувала генетичну послідовність "ядра" ферменту, де відбувається реакція відновлення кисню до води, і виконала масштабний пошук у базах даних геномів мільйонів видів. Далі вчені "розмістили" знайдені послідовності на еволюційному дереві життя, уточнюючи часові межі за допомогою незалежних "орієнтирів", як-от датовані викопні рештки певних груп.
- Виділено тисячі релевантних послідовностей ферменту з різних сучасних організмів.
- Побудовано філогенетичні зв'язки та "прикріплено" часові мітки через відомі палеонтологічні дати.
- Отримано узгоджену оцінку появи ферменту в проміжку мезоархею, задовго до GOE.
Ключові дати та терміни
Що кажуть автори
"Це суттєво змінює історію аеробного дихання... Наше дослідження додає до картини, що життя могло використовувати кисень значно раніше, ніж вважалося", – зазначає Фатіма Хусейн, постдокторантка MIT (EAPS).
Грегорі Фурньє підкреслює складність відбору даних: "Цей фермент майже всюдисущий, тож нам довелося ретельно відфільтрувати мільйони записів, аби отримати репрезентативну вибірку для обчислень".
Наслідки для науки
Результати допомагають зв'язати попередні знахідки про раннє виробництво кисню з його пізнім накопиченням в атмосфері. Вони підтримують сценарій, у якому поєднання геохімічних і біологічних процесів разом тримали концентрацію О₂ на низькому рівні протягом тривалого часу. Роботу частково підтримано програмою Scialog Research Corporation for Science Advancement.
Кисневий пазл – ще один фрагмент
Нове датування походження ключового ферменту зміщує акценти в історії Землі: еволюційні інновації життя відбувалися "на випередження", ще до глобальних змін атмосфери. Для читача це означає одне: чим точніші часові прив'язки ми маємо, тим краще розуміємо, як біологія і планета спільно формували світ, у якому ми живемо.