У межах проєкту «Хвилина мовчання» МВС розповіло про нацгвардійця Максима Биця – бійця, який пройшов шлях від інженера-будівельника до снайпера 8-го полку оперативного призначення НГУ. Він обороняв Київщину та працював на найбільш напружених ділянках фронту на сході. Загинув 11 вересня 2022 року у бою поблизу Білогорівки на Луганщині. Ця історія – про вибір служити і про пам’ять, яку ми маємо зберегти.
Хто він: шлях від креслень до фронту

За фахом Максим був інженером-будівельником, але мріяв про військову справу. Пройшов строкову службу, а з перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації був мобілізований до 8-го полку оперативного призначення НГУ. На фронті виконував завдання снайпера – роботу, що вимагає витримки, точності та командної взаємодії.
Бойовий шлях: Київщина і східний фронт
Максим долучився до операцій зі звільнення Київщини, серед яких оборона трьох населених пунктів, що стали символами стійкості регіону:
- Гостомель – стратегічний вузол і напрямок наступу противника;
- Буча – місто, де тривали запеклі вуличні бої;
- Мотижин – важлива ділянка оборони на підступах до столиці.
З червня 2022 року його підрозділ працював на «гарячих» відтинках сходу:
- Сєвєродонецьк – один із ключових осередків боїв літа 2022 року;
- Лисичанськ – місто, за яке точилося тривале протистояння;
- Білогорівка – рубіж на Луганщині, де тривали інтенсивні бої.
Останнє завдання
11 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу Білогорівки життя бійця обірвала ворожа куля. Побратими згадують Максима як людину, на яку можна покластися в найскладніший момент. Він понад усе цінував родину – дружину та доньку.
Пам’ять і вшанування
Історія Максима Биця зібрана у Книзі пам’яті органів системи МВС – інформаційному ресурсі, що об’єднує розповіді про полеглих захисників. Якщо ви знали бійця і хочете доповнити цю історію, скористайтеся формою на сайті Книги пам’яті: memory-book.mvs.gov.ua/bic-maksim-mikolaiovic.
Дата публікації: 12 лютого 2026 року, 09:00 Джерело: Департамент комунікації МВС Герой: Максим Биць, снайпер 8-го полку оперативного призначення НГУ
Чому це важливо
Такі публікації фіксують перевірені біографії захисників, допомагають родинам і громадам зберегти свідчення та передати їх далі. Пам’ять – це також інструмент відповідальності: вона унеможливлює спотворення фактів і підмін у суспільному наративі.









