Нова кліматична рада при Уряді: навіщо її запустили 14 січня 2026 року і що це дає Україні

Україна робить ще один крок до системного кліматичного врядування – Кабінет Міністрів України затвердив постійно діючий незалежний дорадчий орган для роботи з кліматичними рішеннями. Новостворена Науково-експертна рада покликана підсилити державні рішення науковими аргументами та прозорими оцінками. До її складу увійшли 29 науковців, які працюватимуть над рекомендаціями для Уряду. Постанова ухвалена 14 січня 2026 року.

Що саме ухвалено

Уряд затвердив постанову про створення Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару і погодив положення про її діяльність – від процедури роботи до формату надання висновків. Одночасно визначено персональний склад – 29 фахівців, які представлятимуть наукову спільноту. Такий формат покликаний забезпечити безперервну експертизу та фокус на довгострокових цілях.

Мандат і функції нової ради

Орган має чіткий перелік завдань, спрямованих на підвищення якості державної кліматичної політики та її відповідності міжнародним підходам. Йдеться про наукову оцінку рішень, підготовку висновків і прогнозування ризиків.

• Наукове забезпечення формування державної кліматичної політики – від розробки цілей до підтвердження методик.
• Оцінка урядових політик і заходів на відповідність задекларованим цілям та принципам кліматичної політики.
• Підготовка та подання Уряду рекомендацій за результатами таких оцінок.
• Загальна наукова координація та прогнозування у сфері кліматичних змін і захисту озонового шару.

Європейський контекст і правова основа

Постанова має євроінтеграційний характер і спрямована на виконання зобов’язань у межах ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility (пункт 15.3). Документ також реалізує норми Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики». Такий крок підсилює узгодження українських підходів із практиками ЄС та робить ухвалення рішень більш прозорим і обґрунтованим.

Як це працює у світі

У багатьох країнах Європи діють незалежні ради або високі кліматичні комісії – вони аналізують державні заходи, вимірюють прогрес і готують урядам рекомендації. Подібний формат допомагає урівноважити політичні пріоритети з науковими висновками та міжнародними зобов’язаннями. Українська модель наслідує цю логіку, адаптуючи її до національних цілей і реалій відновлення.

«Україна, попри виклики війни, послідовно формує фундамент для зеленого відновлення країни. Ефективне кліматичне врядування потребує системної роботи над інституційною спроможністю, прозорістю та міжнародною співпрацею. Створення Науково-експертної ради з питань зміни клімату та збереження озонового шару є елементом впровадження міжнародних підходів до формування та реалізації кліматичної політики».

Що це означає для громадян і бізнесу

Запуск ради може посилити якість рішень, що стосуються енергоефективності, адаптації до екстремальних погодних явищ і планування відновлення інфраструктури. Наукові висновки допоможуть уникати помилок у довгострокових програмах та краще узгоджувати інвестиції з цілями кліматичної політики – як на національному, так і на місцевому рівні.

• Більш прозорі оцінки впливу державних рішень на клімат та озоновий шар.
• Підкріплені даними рекомендації для Кабміну щодо регулювань і програм підтримки.
• Краща синхронізація з політиками ЄС і міжнародними зобов’язаннями.
• Системне прогнозування кліматичних ризиків для планування інфраструктури та економіки.