Якщо ваш лосьйон для рук став рідкішим, ніж зазвичай, це може бути пов'язано з його "механічною пам'яттю". Інженер з MIT винайшов новий метод вимірювання залишкового стресу в м'яких матеріалах, таких як лосьйони та гелі, після їх змішування. Це відкриття може суттєво вплинути на покращення якості таких продуктів.

Дослідження механічної пам'яті
М'які гелі та лосьйони виготовляються шляхом змішування інгредієнтів до утворення стабільної субстанції. Проте після застигання матеріал може зберігати "спогади" про стрес, отриманий під час змішування. Crystal Owens, постдок у MIT, розробила протокол для вимірювання цих залишкових стресів, використовуючи стандартний реометр. Це відкриття допоможе виробникам створювати продукти з передбачуванішими властивостями та тривалішим терміном зберігання.
Owens виявила, що залишковий стрес може значно впливати на поведінку продукту. Наприклад, гелі, змішані в одному напрямку, можуть зберігати цей стрес і через кілька днів, що може призводити до їх повторного розрідження. Це відкриття допоможе змінити підходи до виробництва косметики та їжі, забезпечуючи їх стабільність.
Вплив на різні галузі
Ця методика може бути застосована не лише в косметиці. Owens бачить потенційне застосування в будівництві, зокрема в покращенні якості асфальту. Зменшення залишкових стресів на початковій стадії змішування може сприяти створенню більш стійких доріг.