Binance
ByBit
WhiteBIT
Як зробити захист від туберкульозу дієвим для дорослих? У лабораторії MIT під керівництвом Браяна Брайсона на це відповідають через вимірювання – які саме молекули бактерії бачить наш імунітет і як потім їх використати у вакцині. Дослідники зосередилися на білках, що реально відображаються на поверхні інфікованих клітин, адже саме вони запускають імунну атаку. Результат – список пріоритетних «мішеней», що має перерости у проєкт вакцини з орієнтиром на клініку приблизно за шість років.
Що саме зробили в MIT
Команда Брайсона розробила підходи, які дозволяють знаходити білки Mycobacterium tuberculosis, що презентуються імунній системі на інфікованих клітинах. Серед понад 4 000 бактеріальних білків реальними кандидатами стає лише невелика частка. Виявилося, що значна частина «видимих» антигенів належить до класу тип 7 секреторної системи, де у збудника є близько 100 білків. Які саме з них з’являються на клітинах, залежить від генетичного тла конкретної людини – це критично для майбутньої вакцини, здатної працювати у різних популяціях.
Чому це важливо саме зараз
Єдиний доступний сьогодні щеплювальний захист – BCG – широко застосовується у світі, але BCG погано захищає дорослих від легеневого ТБ. Тим часом туберкульоз щороку забирає життя понад мільйон людей щороку. Новий підхід MIT зосереджується на тих антигенах, які імунні клітини гарантовано розпізнають, – саме вони найперспективніші для створення «правильної» вакцини.
Як досліджували різні генетичні фони
Команда зібрала й проаналізувала зразки крові людей з різним генетичним походженням. Так вдалося ідентифікувати набір туберкульозних білків, що презентуються на інфікованих клітинах, у приблизно 50 % людської популяції. Нині дослідники працюють над рештою 50 % – після цього матимуть майже повну картину й зможуть сформувати набір антигенів для вакцини, яка охопить більшість людей.
- MIT: платформа для інженерних рішень у біомедицині;
- 2018 року відкрив лабораторію – фокус на імунній відповіді проти бактерій;
- Мета – кандидати для універсальної вакцини на основі реально презентованих антигенів;
- Орієнтир – готовність до клінічних випробувань за приблизно шість років.
Що далі: від переліку мішеней до прототипу
Після фіналізації карти антигенів команда відбере оптимальну комбінацію білків та спроєктує прототип вакцини. Далі – тестування на тваринах і, за успішних результатів, вихід на клінічну фазу орієнтовно за шість років. Такий поетапний маршрут мінімізує ризики й дає змогу швидко відсіювати слабші конструкції.
Хто стоїть за проєктом
Браян Брайсон – випускник MIT (2007, PhD 2013), нині доцент кафедри біологічної інженерії та член Ragon Institute of Mass General Brigham, MIT and Harvard. Його науковий шлях поєднує інженерію та імунологію: від мікрофлюїдних систем до картування клітинних сигналів і досліджень інфекцій. Поворот до туберкульозу відбувся під час роботи з імунологинею Сарою Фортун у Harvard School of Public Health.
Людський штрих
Поза лабораторією Брайсон – асоційований керівник будинку Simmons Hall в MIT і постійно організовує перерви з домашнім морозивом для студентів. Кілька літрів «пасифлори» чи «жалапеньйо‑полуниці» – його спосіб підтримувати спільноту та баланс між складною наукою і побутом.
«Якщо ми зрозуміємо, як імунна система бачить та знищує бактерію, ми відкриємо шлях до нових терапій і вакцин», – пояснює Брайсон.
«Туберкульоз – збудник, який, ймовірно, забрав більше життів упродовж історії, ніж будь-який інший. Тож ключове питання – як його вбити», – каже дослідник.
