Нове дослідження, проведене інженерами з MIT, вказує на те, що клітинна пам'ять функціонує не як бінарний вимикач, а радше як димер, що дозволяє налаштовувати генну експресію на різних рівнях. Це означає, що клітини можуть мати більше варіантів ідентичності, ніж вважалося раніше, що може суттєво вплинути на наше розуміння захворювань, таких як рак.

Відкриття аналогової пам'яті
Дослідники з MIT виявили, що епігенетична пам'ять клітин встановлюється не шляхом простого "включення" чи "вимкнення" генів, а через поступове налаштування рівнів їхньої експресії. Експерименти показали, що клітини можуть зберігати свою генну експресію на проміжних рівнях, що підкріплює ідею про існування більшої різноманітності клітинних типів.
До цього вважалося, що ДНК-метилювання заморожує генну експресію в стані "включено" або "вимкнено". Однак нові дані свідчать про існування спектра можливих станів, що може мати значення для розробки нових терапій та розуміння складних біологічних процесів.
Імплікації для біології та медицини
Відкриття аналогової природи клітинної пам'яті відкриває нові перспективи в галузі біології та медицини. Це може допомогти в розробці складніших штучних тканин і органів, а також в точному налаштуванні терапевтичних підходів до лікування резистентних до терапії пухлин. Вчені вважають, що аналогова пам'ять може бути ключем до багатьох процесів у біології, які ми ще не до кінця розуміємо.