Під час робочого візиту до Парижа Віце‑прем'єр‑міністерка з гуманітарної політики – Міністерка культури України Тетяна Бережна провела зустріч з новообраним Генеральним директором ЮНЕСКО Халедом Ель‑Енані. Розмова була про головне – як убезпечити українські пам'ятки в умовах війни та зупинити їхнє незаконне вивезення і нищення. ЮНЕСКО підтвердило: Україна залишається пріоритетом у діяльності Організації. Для читачів це означає, що міжнародні механізми захисту спадщини отримають додаткову увагу та інструменти.
За підсумками зустрічі ЮНЕСКО підтвердило, що , а співпраця буде сфокусована на документуванні руйнувань, запобіганні злочинам проти культури та міжнародній адвокації.

Про що говорили в Парижі
Сторони зосередилися на ключових напрямах: захист культурної спадщини у війні, швидке реагування на атаки та міжнародна верифікація доказів злочинів проти культури. Українська сторона наголосила: культурні об'єкти системно атакуються, а на тимчасово окупованих територіях фіксуються спроби привласнити спадщину та переписати історію.

Окремо підкреслено масштаби втрат: масові пограбування музеїв і незаконне переміщення культурних цінностей з окупованих територій. Україна закликала ЮНЕСКО посилити роль не лише в обліку збитків, а й у запобіганні злочинам, ранньому реагуванні та підтримці механізмів відповідальності.
Херсонес: чому питання термінове
Фокус уваги – об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора", розташований у тимчасово окупованому Криму. Україна поінформувала про незаконні археологічні розкопки, великі будівельні втручання, псевдореставрацію та ідеологічне використання об'єкта. Такі дії становлять загрозу його автентичності та видатній універсальній цінності.
Україна має намір ініціювати внесення Херсонесу до "Списку світової спадщини, що перебуває під загрозою" і розраховує на підтримку ЮНЕСКО у процедурних кроках. Це дозволить посилити міжнародний моніторинг і привернути увагу партнерів до невідкладних заходів захисту.
Спільні дії: що погоджено
Серед практичних напрямів – зміцнення координації між українськими інституціями та ЮНЕСКО, а також ширша міжнародна співпраця для протидії злочинам проти культури. У фокусі:
- спільне документування руйнувань та їхня міжнародна верифікація;
- боротьба з незаконним обігом культурних цінностей, включно з відстеженням переміщень;
- розвиток моніторингових механізмів із застосуванням супутникових технологій;
- посилення міжнародної адвокації щодо захисту спадщини на тимчасово окупованих територіях.
Контекст: як працює список "під загрозою"
Список світової спадщини, що перебуває під загрозою, привертає увагу до об'єктів, які зазнають серйозних ризиків – від збройних конфліктів до неконтрольованих втручань. Включення до нього є інструментом пришвидшеного реагування та міжнародної підтримки. Для держави це означає додатковий моніторинг, експертизу і можливість координувати відновлення на глобальному рівні.
Міжнародна увага і події найближчих років
Зустріч відбулася на тлі Зустрічі високого рівня з питань культурної спадщини та архітектури України, що стартувала 27 січня в Парижі в межах Сезону України у Франції "Voyage en Ukraine". Українську делегацію очолює Тетяна Бережна.
Крім того, очільниця українського культурного відомства запросила Генерального директора ЮНЕСКО на Конференцію міністрів культури у березні 2026 року, яка відбудеться в Україні. Планується, що подія стане міжнародною платформою для вироблення узгоджених рішень щодо захисту спадщини в умовах збройних конфліктів.
Коротко: що це означає
У центрі уваги залишається захист культурної спадщини як елемент безпеки та ідентичності. Поглиблена взаємодія з ЮНЕСКО, увага до Херсонесу та акцент на доказовій базі злочинів – це кроки, які допоможуть посилити міжнародний тиск і пришвидшити реакцію на загрози. Для читачів це сигнал: культурний фронт має сильну міжнародну підтримку, а означені інструменти – від супутникових технологій до правових механізмів – працюватимуть на збереження спадщини.