Український регуляторний сектор робить крок до системних європейських практик – у Державному експертному центрі МОЗ України стартувало навчання з бенчмаркінгу європейських агенцій. Ініціатива реалізується спільно з Агентством з медичної продукції Королівства Швеції. На першій сесії представили ключовий індикатор – стратегічне планування, від якого залежить якість управлінських рішень і прозорість процесів. Проєкт триватиме у 2026-2027 роках і фінансується Урядом Швеції.
Що відбулося 9 січня

У Центрі провели навчання, присвячене методології бенчмаркінгу, що застосовується провідними європейськими регуляторами. Учасникам докладно показали, як організовується оцінювання діяльності за 12 ключовими показниками ефективності – від планування до виконання. Першою темою стала побудова та оцінка стратегічних документів, визначення залучених сторін і показників виконання.
Зустріч відбулася онлайн-форматом, що дало змогу залучити керівників профільних підрозділів і фахівців, відповідальних за нормативну, наукову та управлінську складові. Акцент зроблено на практичних прикладах, які можуть бути інтегровані в роботу Центру без зайвих затримок.
Хто долучився від української сторони
До навчання приєдналися керівники ДЕЦ і фахівці з ключових напрямів – від клінічних досліджень до нормативно-правової роботи. Це дозволяє одночасно рухати процес як на рівні методології, так і в операційній площині.
- Михайло Бабенко – директор ДЕЦ.
- Євгенія Ішкова – заступник директора з питань оцінки медичних технологій і клінічних досліджень.
- Олена Семенченко – заступник директора з питань реєстрації, фармаконагляду та аудиту.
- Михайло Пасічник – заступник директора.
- Андрій Солод – начальник Відділу нормативно-правової роботи.
Партнерами проєкту з українського боку виступають Міністерство охорони здоров’я України, ДП «Державний експертний центр МОЗ України» і Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Що таке бенчмаркінг і з чого почали
Бенчмаркінг – це системне порівняння процесів і результатів роботи з найкращими практиками для виявлення прогалин і планування змін. У регуляторній сфері він допомагає стандартизувати процедури, підвищити прозорість і скоротити час на ключові етапи.
Під час першої сесії учасники зосередилися на індикаторі стратегічного планування: структура й логіка документів, критерії їх оцінювання, перелік дотичних стейкхолдерів, а також індикатори виконання. Такий старт дозволяє закласти базу для подальшої самооцінки за всіма 12 KPI.
Цікавий факт: підхід бенчмаркінгу у держрегулюванні медикаментів передбачає оцінювання за низкою уніфікованих KPI. Першим розглядали саме стратегічне планування – фундамент для узгоджених, вимірюваних і прозорих змін.
Проєкт на 2026-2027 роки: рамка та завдання
Співпраця з шведським регулятором має чітко окреслені напрями. Її мета – вирівняти процедури майбутнього органу державного контролю з найкращими європейськими практиками та підготувати нормативну базу для сталих змін.
- Навчання методології бенчмаркінгу європейських агенцій з лікарських засобів.
- Проведення самооцінки відповідно до методології бенчмаркінгу.
- Підтримка у підготовці необхідних нормативно-правових актів.
- Інші експертні напрями супроводу, спрямовані на практичну імплементацію стандартів.
Фінансування забезпечує Уряд Швеції, що дозволяє сфокусуватися на змісті й темпі реформ без ризиків для планування.
Що це означає для пацієнтів і ринку
Посилення стратегічного планування та впровадження 12 KPI у державних процесах – це не лише про внутрішню ефективність. В перспективі це означає передбачувані процедури, якісніші регуляторні рішення і кращу взаємодію з усіма учасниками ринку.
Для пацієнтів це – крок до більш прозорого контролю якості, безпеки та ефективності медикаментів. Для бізнесу – ясні правила та зрозумілі вимоги. Для держави – інструменти, що допомагають планувати зміни і вимірювати їхній результат.









