Колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі звернувся до президента України Володимира Зеленського із проханням включити до списку цивільних полонених з перспективою обміну. Про це він повідомив на своїй сторінці у соцмережі після того, як 12 листопада його перевели з тюремної лікарні до в’язниці. Політик наголошує, що залишається громадянином України і прагне повернення до України у межах гуманітарного механізму.
Що саме просить Саакашвілі
У зверненні до глави держави Саакашвілі просить офіційно розглянути питання про його внесення до переліку осіб, яких Україна може запитувати для обміну як «цивільних полонених». Він апелює до свого статусу в Україні – колишній голова Одеської обласної державної адміністрації та очільник Виконавчого комітету Національної ради реформ, де працював під керівництвом президента. На його думку, це надає підстави для юридичного супроводу справи в українських інституціях.
«Прошу включити мене до списку цивільних полонених із можливістю обміну, аби повернутися до України», – звернувся Саакашвілі до Володимира Зеленського.
Аргументи політика: отруєння, лікарня та заяви Москви
Саакашвілі стверджує, що у березні 2022 року зазнав тяжкого отруєння – це, за його словами, підтвердили американські та німецькі лабораторії. Він пов’язує переслідування з початком повномасштабної війни Росії проти України та заявляє, що російське керівництво неодноразово публічно тиснуло щодо його ув’язнення. Політик також повідомив, що нова справа в Грузії інкримінує йому «саботаж на користь іноземної ворожої держави»; у матеріалах, за його словами, згадуються заяви Володимира Зеленського та Михайла Подоляка. Саакашвілі трактує це як фактичне віднесення України до «ворожих держав» грузинською владою, а також називає Бідзіну Іванішвілі «російським олігархом». Усі ці твердження – позиція самого політика.
Юридичний статус і український контекст
Саакашвілі зазначає, що є громадянином України. Питання включення цивільних до обмінних списків в Україні координують уповноважені державні органи, які працюють з військовополоненими та цивільними утримуваними. Навіть у разі внесення до списку рішення про обмін залежить від міждержавних домовленостей, готовності сторін і підтвердження правового статусу особи. Тобто сама по собі ініціатива не гарантує швидкого звільнення, але створює можливість обміну у межах переговорного процесу.
Стан справ у Грузії: вироки та строки
Раніше Саакашвілі зазнавав кількох судових вироків у Грузії. У березні 2025 року суд у Тбілісі ухвалив рішення, за яким загальний строк 12 років і 6 місяців його ув’язнення визначено з урахуванням попередніх рішень судів. Наразі політика утримують у виправній установі; до цього впродовж близько трьох років він перебував у тюремній лікарні, де, за його словами, проходив лікування наслідків отруєння.
Що далі: процедура та сценарії
- Офіс президента та залучені органи мають оцінити підстави для того, щоб включити до списку цивільних полонених українського громадянина, якого утримує інша держава.
- Навіть за позитивного рішення Києва подальший крок – переговори та погодження параметрів потенційного обміну з грузинською стороною.
- Терміни ймовірного обміну залежать від політичної волі сторін і наявності взаємоприйнятних умов.









