10 лютого у Києві відбулося засідання колегії Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Учасники – заступники міністрів Тарас Висоцький та Ірина Овчаренко, голова аграрного комітету парламенту Олександр Гайду, очільник Держрибагентства Ігор Клименок, а також керівники структурних підрозділів і територіальних органів – підбили підсумки 2025 року та визначили орієнтири на 2026-й.
Ключовою зміною року стало впровадження електронні аукціони у системі Прозорро.Продажі, що відчутно збільшило бюджетні надходження та дало ресурс для відтворення водних біоресурсів. Поряд із цим вдалося втримати виробничі показники та просунути меліоративну реформу.

Електронні аукціони: цифри та географія результатів
За підсумками року від реалізації лотів держава отримала 52,3 млн грн бюджетних надходжень проти 15,4 млн грн у 2021 році. Із цієї суми 11,1 млн грн на зариблення скеровано до спеціального фонду для відтворення водних біоресурсів.
Протягом року проведено 599 аукціонів, за їх результатами укладено 189 договорів щодо 260 лотів. Найвищі показники реалізації зафіксовані на таких водоймах:
- Кременчуцьке та Канівське водосховища;
- пониззя Дністра та Дністровський лиман;
- ріка Дунай.
"Електронні аукціони – це вже не просто інструмент прозорості, а повноцінний механізм розвитку галузі... понад 11 млн грн спрямовано саме на зариблення та відновлення ресурсної бази", – зазначив Тарас Висоцький.
Виробництво та зайнятість: стабільність попри виклики
У 2025 році вилов водних біоресурсів становив вилов понад 11,4 тис. тонн. Обсяг продукції аквакультури – аквакультура понад 16 тис. тонн, переважно у ставкових господарствах. У галузі працюють близько 6,5 тис. осіб – це свідчить про збереження виробничого потенціалу на тлі трансформацій та реформ.
Сукупність прозорих аукціонів і стабільних виробничих показників формує основу для прогнозованого планування як для держави, так і для бізнесу.
Зариблення: від спеціального фонду – до конкретних водойм
Упродовж року у водойми було випущено майже 11 млн екземплярів водних біоресурсів, зокрема завдяки коштам від електроаукціонів. Додатково здійснено зариблення обсягом 50 тонн (короп, товстолоб, білий амур) у Дністровському лимані, Кременчуцькому та Канівському водосховищах.
У більшості регіонів діють програми розвитку рибного господарства до 2030 року – у низці областей їх фінансування обчислюється сотнями мільйонів гривень. Це посилює ефект державних інструментів і створює "довгу" траєкторію відновлення ресурсів.
Меліоративна реформа: нова модель управління водними ресурсами
В Україні зареєстровано 75 організацій водокористувачів, із яких вісім уже отримали у власність об'єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем. Паралельно держава залучає міжнародну підтримку для модернізації та відновлення державної меліоративної інфраструктури.
"Меліоративна реформа вже дає конкретні результати... формуємо ефективну модель управління через організації водокористувачів і залучаємо партнерів до модернізації та підвищення енергоефективності", – підкреслила Ірина Овчаренко.
Євроінтеграція та контроль: від законодавства – до практики
Держрибагентство виконує план імплементації європейського законодавства у сферах інспекції, контролю та моніторингу – у фокусі імплементація 20 актів права ЄС. Підготовлено проєкт закону для адаптації норм ЄС і вдосконалення держрегулювання та напрацьовуються підзаконні акти для протидії незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству.
Посилення контролю й наближення правил до європейських стандартів створює зрозуміле регуляторне середовище для бізнесу та підвищує довіру до продукції на внутрішньому й зовнішніх ринках.
Імпортозаміщення: координація попиту й пропозиції
Держава вибудовує канали взаємодії між замовниками та українськими виробниками рибної продукції. Створений окремий інформаційний простір із каталогом продукції, даними щодо виробничих потужностей і зведеними потребами закупівель допомагає бізнесу планувати поставки та асортимент.
Це дає можливість оперативніше закривати потреби споживачів, скорочує логістичні ризики та підсилює локальних виробників.
Пріоритети-2026: курс на цифровізацію та стале відтворення
- Продовження цифровізації управління галуззю – розширення інструментів електронних торгів та аналітики.
- Розширення програм зариблення – збільшення обсягів і географії вселення малька.
- Посилення контролю – інспекція, моніторинг і боротьба з нелегальним виловом.
- Поглиблення інтеграції до стандартів ЄС – подальша гармонізація правил і процедур.
Що це означає для ринку
Прозорі аукціони, цільове фінансування зариблення та реформа меліорації формують передумови для стійкого відтворення ресурсів і прогнозованих правил гри для бізнесу. Для споживача це означає вищу якість продукції та більш збалансовану пропозицію протягом року. Для громад – додаткові можливості зайнятості та інвестицій у водну інфраструктуру. 2026 рік має закріпити цю динаміку – за умови послідовної реалізації окреслених пріоритетів.