Міністерство внутрішніх справ оприлюднило оновлену інформацію про загибель захисника – прикордонника Анатолія Василініча. Він поліг 9 лютого 2024 року у Харківській області під час масованого російського авіаудару. Його місія на той момент була суто логістичною – підготувати чергове постачання на передові позиції. Та навіть такі завдання на лінії фронту залишаються смертельно небезпечними.
Ключові факти події

За даними МВС, обставини загибелі воїна були пов’язані з повітряним ударом по району розташування підрозділу. Нижче – стислий виклад перевіреної інформації.
- Ім’я та підрозділ: прикордонник Анатолій Василініч, 15-й мобільний прикордонний загін ДПСУ.
- Початок служби: мобілізований у березні 2022 року до Державної прикордонної служби України.
- Досвід бойових дій: оборона Бахмутського напрямку, згодом виконання завдань у Харківській області.
- Обставини загибелі: під час підготовки вантажу для передових позицій стався масований авіаудар керованими бомбами; один із ударів влучив у район дислокації підрозділу.
- Дата: 9 лютого 2024 року; інформацію оприлюднено МВС 9 лютого 2026 року.
Служба і завдання: що робив воїн на нулі
У складі 15-го мобільного прикордонного загону Анатолій відповідав за забезпечення підрозділів на опорних пунктах. Упродовж ротацій він доправляв боєприпаси, воду та продукти на позиції, де не припинялися артобстріли та атаки дронів. Побратими відзначали його витривалість і готовність працювати безперервно – навіть у найважчих умовах. Такі логістичні ролі часто лишаються поза увагою, але саме від них залежить темп оборони й збереження життя бійців на передовій.
Остання місія
9 лютого 2024 року, готуючи чергове постачання для передніх ліній, Анатолій опинився під масованим ударом керованими авіабомбами. Один із вибухів накрив район, де перебував підрозділ. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
За офіційними даними МВС: прикордонник Анатолій Василініч загинув 9 лютого 2024 року на Харківщині під час підготовки вантажу для передових позицій унаслідок масованого авіаудару керованими бомбами.
Чому ця історія важлива
Історія Анатолія висвітлює роль тилової логістики на передовій – безперервне постачання визначає боєздатність підрозділів і дозволяє утримувати позиції під тиском. Загибель під час забезпечення – нагадування, що лінія вогню сьогодні розмита, а ризики супроводжують навіть «неконвойні» завдання. Вона також підкреслює цінність кожного фахівця – від штурмовика до водія постачання. Для суспільства це привід ще раз усвідомити: перемога складається з тисяч непомітних, але критично важливих дій, які виконують такі бійці, як Анатолій.
Де вшанувати пам’ять
Міністерство внутрішніх справ веде книгу пам’яті органів системи МВС, де зібрані історії полеглих захисників. Там можна знайти сторінку Анатолія Василініча та, за наявності додаткових відомостей, доповнити її через спеціальну форму. Щодня в Україні вшановують загиблих від наслідків російського вторгнення – пам’ять про кожного з них зберігають родини, побратими та держава.










