Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Станом на 25 січня 2026 року в Україні зафіксовано 1685 пошкоджених пам'яток культурної спадщини та 2483 об'єкти культурної інфраструктури під ударом. Які області втратили найбільше та що робить держава для відновлення?
Руйнування, спричинені війною, дедалі відчутніше б'ють по культурній тканині країни. Станом на 25 січня 2026 року держава фіксує масштабні втрати як серед пам'яток, так і серед закладів культури, що забезпечують доступ до мистецтва та освіти. Ці показники важливі не лише для обліку збитків – вони визначають масштаб майбутнього відновлення і пріоритети допомоги громадам.
За офіційними даними, в Україні пошкоджено та зруйновано 1685 пам'яток культурної спадщини. Із них 155 мають статус національного значення, 1370 – місцевого, ще 160 – щойно виявлені об'єкти. Повністю зруйновано 45 пам'яток, що означає втрату унікальних історичних артефактів і середовищ, які формували обличчя міст і сіл.
Пошкодження розподілені по країні, але їхня концентрація різниться. Водночас кожен об'єкт – це не лише матеріальна втрата, а й удар по ідентичності громад, які росли навколо своєї культурної спадщини.
Руйнування зафіксовані у 18 областях. Найбільше постраждала Харківщина – 349 пам'яток, далі Херсонщина – 298, Донеччина – 195, Одещина – 184. Київська область разом із містом Києвом втратили 172 об'єкти. Ці показники демонструють, що прифронтові та прибережні регіони залишаються в зоні найвищого ризику.
Для локальних громад це означає тривалу реставраційну роботу – від консервації та документування ушкоджень до відновлення і повернення до публічного доступу. Пріоритети визначатимуться масштабом руйнувань та цінністю об'єктів.
Факт: зафіксовано руйнування пам'яток у 18 областях; об'єктів культурної спадщини.
Окремий блок втрат – 2483 об'єкти культурної інфраструктури, з яких 507 – повністю знищено. Найбільших втрат зазнали Донецька, Харківська, Херсонська, Сумська, Київська та Миколаївська області. Це мережі установ, що щодня забезпечували доступ до культури – від бібліотек до театрів.
Руйнування культурної інфраструктури ставлять громади перед викликом відновлення базових сервісів – простору для культурної освіти, зберігання фондів і організації подій. Без цього культурне життя сповільнюється, а доступ до послуг стає нерівним.
Статистика показує, що удар прийняли на себе заклади з великою кількістю відвідувачів і широкою мережею у громадах. Нижче – типи об'єктів, пошкоджених або зруйнованих унаслідок обстрілів та бойових дій.
Кожна із цих позицій – це призупинені програми, втрачені експозиції та обмежений доступ до освіти. Відновлення вимагатиме окремих проєктів і значних фінансових ресурсів.
Руйнування зафіксовані у 335 територіальних громадах по всій країні. Найбільше – у громадах Донецької (46 ТГ), Сумської (38 ТГ), Харківської (34 ТГ), Чернігівської (34 ТГ), Запорізької (31 ТГ), Миколаївської (23 ТГ), Дніпропетровської (22 ТГ), Київської (21 ТГ), Луганської (12 ТГ) областей. Це свідчить про широку географію втрат і складність пріоритизації відновлення.
Для місцевої влади це означає необхідність синхронізувати зусилля з державними і міжнародними партнерами, щоб швидко закривати критичні культурні потреби – від дахів і вікон до збереження колекцій.
Облік втрат залишається неповним там, де триває тимчасова окупація. Майже вся територія Луганської області та значні частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей перебувають під окупацією, що унеможливлює точну інвентаризацію ушкоджень та знищень.
Після деокупації масштаби руйнувань можуть зрости, адже стане доступною фактична інформація про стан установ і фондів. Це треба враховувати при плануванні ресурсів на середньо- та довгострокову перспективу.
У відповідь на масштаб руйнувань Міністерство культури України зі своїми міжнародними партнерами створило Український фонд культурної спадщини. Його місія – мобілізувати міжнародні та національні ресурси для захисту, відновлення та розвитку культурної спадщини й культури як основи ідентичності, демократії та європейської приналежності.
Міністерство та партнери продовжують спільну роботу, аби локальні проєкти з консервації, реставрації і модернізації інфраструктури мали необхідну підтримку. Це системний підхід, що включає облік, пріоритизацію і прозоре фінансування.
Зруйновані або пошкоджені об'єкти – це не лише про спадщину, а й про доступ до знань і можливостей. Втрата бібліотек, клубів та мистецьких шкіл ускладнює освітні траєкторії дітей і молоді, зменшує кількість публічних просторів та культурних сервісів.
Проте фіксація збитків і запуск спеціалізованих інструментів фінансування створюють базу для відновлення. Прозора координація і залучення громад дозволять повернути до життя те, що нині перебуває під загрозою або зруйноване.
Головне завдання – не втратити темп у документуванні й підтримці найуразливіших об'єктів. Для читача це означає просту річ: підтримуючи місцеві ініціативи та довіряючи перевіреним фондам, ви пришвидшуєте шлях до відновленої, живої культури. Кожна збережена пам'ятка та відремонтований заклад – це ще один крок до стійкої України.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.