Операція, що починалася як звичне вивезення пораненого, у мить перетворилася на боротьбу з часом і вогнем. Сіра зона, болото, відкрита посадка – жодного укриття й постійна загроза повторних ударів. Саме тут прикордонники бригади «Помста» провели «евакуацію евакуації» – витягли побратимів тоді, коли зволікання означало фатальний кінець.
Що відбулося

Екіпаж Луганського прикордонного загону виконував завдання з вивезення пораненого із сірої зони, коли поруч стався вибух. Один боєць отримав важкі травми, ще один – контузію. Помічник водія з позивним Бабай, попри власний стан і загрозу ворожих дронів, миттєво наклав турнікет і почав відтягувати пораненого з відкритої місцевості. Шлях до найближчої посадки сягнув понад кілометр – під ризиком повторних обстрілів і в умовах повної видимості для противника.
Вибух і перші рішення

Після детонації стало зрозуміло – кожна секунда на рахунку. Координацію взяв на себе заступник начальника застави з позивним Коп, який по зв’язку спрямовував екіпажі та коригував їхній маршрут у сірій зоні. На підмогу вийшов другий розрахунок – водій бронеавтомобіля Грек та його помічник Кучер.
«Підійшли впритул – і раптом удар. Кілька митей на огляд, і вже працює турнікет. Далі – тільки рух і тінь найменшої посадки попереду», – згадують учасники порятунку.

Дорога крізь болото: як дісталися до своїх
Під обстрілами другий екіпаж увійшов у сіру зону, подолав заболочену ділянку та інженерні загородження. Місцевість – відкрита, лінія з колючого дроту, жодних бліндажів, лише вузька смуга насаджень, що майже не прикривала. Вони доповзли до поранених, оцінили стан: один – важкий, інший – із легкою контузією. Далі діяли без пауз: легкопораненого зорієнтували рухатися самостійно, важкого – винесли разом і швидко завантажили до броні, щоби не потрапити під приціл ворожої техніки.

«Там не було де сховатися – ні на сто, ні на двісті метрів. Рішення одне: забираємо й відходимо, поки нас не засікли», – розповідають прикордонники.
Ланцюг порятунку: від поля до лікарів
Подальші дії спрацювали як єдиний механізм. На виїзді вже чекала евакуаційна машина з медиками. Спершу – стабілізація на стабілізаційному пункті, потім госпіталізація. Важкопораненого доправили до госпіталю в Харкові, де провели операцію. За словами бійців, стан стабільний, спілкування підтримується.
«Нас зустріли медики, знали про важкого. Далі все пішло швидко – стабпункт, операційна, лікарі. Ми на зв’язку – тримається», – додають у підрозділі.
Важливі деталі операції
- Місце події – сіра зона з болотистою місцевістю та відкритою посадкою без укриттів.
- Загрози – повторні обстріли, коригування вогню з безпілотників, наявність інженерних загороджень.
- Ключові ролі – Бабай (накладення турнікета та евакуація на собі), Коп (координація), Грек і Кучер (прорив на броні та вивезення).
- Результат – поранених вчасно передано медикам; важкому бійцю виконано операцію.
- Статус – прикордонників подано на нагородження.
Чому це важливо
Подібні «сіро-зонні» евакуації – одні з найризикованіших на фронті, адже відстані короткі, а ворог – поруч. Тут не працюють шаблони: вирішує холодна голова, злагодженість і підготовка. Для цивільних це нагадування, що Державна прикордонна служба України виконує не лише задачі охорони рубежів, а й бере участь у найскладніших рятувальних операціях на передовій.
Що далі
За офіційними даними, врятованого бійця прооперовано, зв’язок із ним підтримується. Історія цієї «еваки» – приклад, коли кожна ланка працює без збоїв: від рішення командира до дій водія та медика. Саме така синхронність дає шанс там, де його майже немає.










