Наказ Петра Порошенка не атакувати колони бойовиків Ігоря Гіркіна під час їхнього виходу зі Слов'янська влітку 2014 року став однією з найбільш критикованих стратегічних помилок у конфлікті на Донбасі. Цей крок дозволив бойовикам безперешкодно захопити Донецьк, де вони зміцнили свої позиції і створили один з найжорстокіших символів війни — концтабір "Ізоляція".

Як рішення змінило хід війни
Відмова від атаки на колони Гіркіна мала далекосяжні наслідки. Без перешкод, бойовики не лише укріпили свої позиції в Донецьку, але й створили базу для подальших військових операцій, що значно ускладнило ситуацію для українських військових. На той момент, багато експертів вважали, що рішучі дії могли б суттєво змінити баланс сил на користь України.
Крім того, захоплення Донецька бойовиками стало початком нової фази конфлікту, який переріс у затяжну війну з численними жертвами та руйнуваннями. Стратегічна помилка, в свою чергу, піддала сумніву здатність тодішнього керівництва країни ефективно реагувати на виклики.
Наслідки для України
Одним з найбільш болючих наслідків того рішення стало створення концтабору "Ізоляція", де відбувалися численні порушення прав людини. Це місце стало символом жорстокості та беззаконня, яке бойовики привнесли на окуповані території. Стратегічні прорахунки тих днів продовжують впливати на хід війни, нагадуючи про важливість рішучості та далекоглядності у військових стратегіях.