У Брюсселі відбувся блок переговорів української делегації з європейськими партнерами за підтримки Програми ООН з довкілля (UNEP). У фокусі – практичний запуск Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації, і модернізація державної системи моніторингу довкілля. За підсумками зустрічей Європейська Комісія підтвердила підтримку підготовки техніко-економічного обґрунтування створення моніторингової агенції.
Що вирішили з Радою Європи щодо RD4U

Під час розмов із представниками Ради Європи на чолі з виконавчим директором Register of Damage for Ukraine (RD4U) Маркіяном Ключковським сторони деталізували технічні вимоги до подання матеріалів у Реєстр. Обговорено збереження службової та чутливої інформації, перевірку якості доказової бази і застосування відповідних методик оцінки шкоди. Окремий акцент – на тісній координації всіх учасників під час впровадження та пілотного тестування функціоналу Реєстру, аби забезпечити безперервність процесів і надійність даних.
Як працюватиме подання заяв
Реєстр збитків створений Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року. Подавати заяви зможуть приватні особи, юридичні особи та державні органи щодо шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України. Зараз готуються зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 20 березня 2022 року, а також опрацьовується запуск можливості подачі від імені України через вебпортал "Дія".
"Розбудова ефективної системи моніторингу довкілля є ключовою передумовою як для притягнення агресора до відповідальності, так і для планування зеленого відновлення України. Ми працюємо над тим, щоб ця система відповідала стандартам ЄС, була інституційно спроможною та інтегрованою у європейський простір даних", — наголосив Ігор Зубович.
Діалог з Єврокомісією: укріплення системи моніторингу
На окремій зустрічі з Європейською Комісією українська сторона представила стан транспозиції директив ЄС у сфері моніторингу атмосферного повітря та окреслила чинні виклики. В обговоренні наголошувалося на інституційній та адміністративній спроможності держави, необхідній для збору, перевірки та відкриття екологічних даних за європейськими стандартами. До дискусії онлайн долучився Голова парламентського Комітету з екологічної політики Олег Бондаренко, який підкреслив потребу оновити законодавство з урахуванням наслідків війни, а також сформувати нову архітектуру охорони довкілля – від створення моніторингової агенції до реформування Державної екологічної інспекції згідно з рекомендаціями ЄК.
Оцінка ЄК і наступні кроки
Європейська Комісія позитивно оцінила прогрес України та повністю підтримала підготовку техніко-економічного обґрунтування щодо створення національної моніторингової агенції. Окремо підкреслено важливість аналізу практик країн – членів ЄС, щоб вибудувати гнучку й ефективну модель моніторингу довкілля, здатну інтегруватися в європейський простір даних.
Міжнародна координація і попередні напрацювання
Україна поінформувала ЄК про результати попередніх зустрічей у Берліні та Дессау з представниками IMPEL Network, Федерального міністерства довкілля, боротьби зі зміною клімату, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини, а також Німецького та Австрійського агентства з охорони навколишнього середовища (UBA). Ці контакти допомагають узгоджувати підходи до контролю, інспекцій та звітності, які надалі можуть бути імплементовані в українську практику.
Що це означає для громадян і бізнесу
- Очікується запуск подання заяв до Реєстру збитків із урахуванням захисту даних та верифікації доказів; частину сервісів планують інтегрувати через "Дію".
- Посилення системи моніторингу довкілля має забезпечити якісніші дані про повітря та інші компоненти середовища, що необхідно для планування відновлення.
- Підготовка ТЕО моніторингової агенції і аналіз практик ЄС стануть базою для довгострокової реформи екологічного контролю.
Кому довірено процес
До складу української делегації увійшли представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України і керівництво Державної екологічної інспекції України. Зустрічі організовані за підтримки UNEP, що підсилило координацію з європейськими інституціями.
Підсумок – курс на відповідальність і відновлення
Брюссельські домовленості створюють основу для системного запуску Реєстру збитків та реформування моніторингу довкілля за стандартами ЄС. Для читачів це означає більш прозорі механізми фіксації завданої шкоди і якісніші дані про стан середовища – фундамент для справедливості й "зеленого" відновлення країни.