Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
З 14 січня НБУ запускає "позиковий" ліміт для бізнесу, спрощує повернення коштів іноземним покупцям і коригує правила експортних розрахунків. Що можна платити, які дати врахувати та які обмеження лишаються – пояснюємо просто.
Національний банк України відкрив новий етап валютної лібералізації – з 14 січня 2026 року діє "позиковий" ліміт для компаній, а також оновлені правила щодо повернення коштів споживачам-нерезидентам і експортного валютного нагляду. Зміни мають підтримати оборотний капітал і доступ компаній до фінансування, не створюючи додаткового тиску на валютний ринок.
Рішення закріплені постановами Правління НБУ № 2 і № 3 від 13 січня 2026 року – вони набрали чинності 14 січня 2026 року. Регулятор робить акцент на стимулюючій лібералізації, аби бізнес міг реструктуризувати борги та планувати нові проєкти.
НБУ розширив інструменти, доступні компаніям, які залучають фінансування з-за кордону. Ключова новація – "позиковий" ліміт, що прив'язаний до фактичних надходжень за новими кредитами чи позиками.
Паралельно спрощено повернення коштів фізичним особам-споживачам, які сплачували за товар із рахунків у закордонних банках, та уточнено правила валютного нагляду за експортними операціями, зокрема з урахуванням ролі Експортно-кредитного агентства.
Розмір ліміту дорівнює сумі коштів, що надійшли компанії в іноземній валюті на рахунок в українському банку після 1 січня 2026 року за договором кредиту або позики з нерезидентом. Використати його можна для визначеного переліку операцій.
Особливості використання ліміту:
Інші параметри таких кредитів мусять відповідати загальним умовам "нових" зовнішніх запозичень, визначених постановою НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами): гранична максимальна процентна ставка – 12% річних; заборона на дострокові платежі; можливість сплачувати проценти (у тому числі за рахунок купленої валюти); дозволено погашення основної суми в межах залишку "позикового" ліміту за рахунок власної іноземної валюти, а також – починаючи з другого року користування кредитом – за рахунок купленої іноземної валюти.
Вітчизняні продавці та виробники тепер можуть перераховувати валюту на рахунки фізичних осіб у закордонних банках для відшкодування оплати за повернений або непоставлений товар. Це рішення забезпечує однакові умови для покупців, незалежно від країни відкриття рахунку.
Ключові умови:
За оцінкою регулятора, ця норма не формує додаткового попиту на валюту – первинні надходження від купівлі товару були зараховані в Україну, а повернення відбувається у межах цієї суми.
Для імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року № 1209-р НБУ скоригував підхід до контролю валютних розрахунків за експортом товарів. Ідеться про два важливі виключення.
Із 14 січня 2026 року бізнес може користуватися трьома механізмами стимулюючої лібералізації: , і новим лімітом.
У травні 2025 року НБУ доповнив формат пом'якшення обмежень заходами стимулюючої лібералізації. Уже діють два індивідуальні ліміти: "інвестиційний" – дорівнює обсягу коштів, залучених у валюті до статутного капіталу з 10 травня 2025 року; "донатний" – розраховується як обсяг коштів, перерахованих з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ на підтримку Збройних Сил України. Тепер до них додано "позиковий" ліміт, який прив'язаний до нових кредитних надходжень.
Світова практика свідчить: у періоди підвищених ризиків регулятори точково відкривають можливості для бізнесу, зберігаючи контроль за критичними потоками. Український підхід відповідає цій логіці – підтримка боргової стійкості компаній без розбалансування валютного ринку.
Для компаній це шанс гнучкіше управляти боргом і ліквідністю: можливість спрямовувати нові позикові ресурси на реструктуризацію "старих" кредитів, закривати давні імпортні зобов'язання і законно здійснювати репатріацію дивідендів понад базові межі. Для експортерів – менше ризику штрафів через строки розрахунків у випадках, коли спрацьовує механізм ЕКА.
Покупці-нерезиденти, які оплачували товар із іноземних рахунків, отримають прозору процедуру повернення коштів. А для валютного ринку ці норми нейтральні: приплив і відплив збалансовані вже зарахованими платежами.
Пом'якшення валютних обмежень через "позиковий" ліміт і точкові винятки для експорту – це керована лібералізація, яка зберігає дисципліну платежів. Бізнесу варто завчасно узгоджувати операції з банком, що зарахував кредит, і перевіряти дотримання граничних умов – від ставки 12% річних до заборони дострокових платежів.
Плануйте платежі на перспективу – інструменти вже є, а правила зрозумілі.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.