Валютна лібералізація 2026: як “позиковий” ліміт НБУ змінює правила гри для бізнесу та експорту

Національний банк України відкрив новий етап валютної лібералізації – з 14 січня 2026 року діє “позиковий” ліміт для компаній, а також оновлені правила щодо повернення коштів споживачам-нерезидентам і експортного валютного нагляду. Зміни мають підтримати оборотний капітал і доступ компаній до фінансування, не створюючи додаткового тиску на валютний ринок.

Рішення закріплені постановами Правління НБУ № 2 і № 3 від 13 січня 2026 року – вони набрали чинності 14 січня 2026 року. Регулятор робить акцент на стимулюючій лібералізації, аби бізнес міг реструктуризувати борги та планувати нові проєкти.

Що саме змінилося з 14 січня 2026 року

НБУ розширив інструменти, доступні компаніям, які залучають фінансування з-за кордону. Ключова новація – “позиковий” ліміт, що прив’язаний до фактичних надходжень за новими кредитами чи позиками.

Паралельно спрощено повернення коштів фізичним особам-споживачам, які сплачували за товар із рахунків у закордонних банках, та уточнено правила валютного нагляду за експортними операціями, зокрема з урахуванням ролі Експортно-кредитного агентства.

Як працює “позиковий” ліміт: умови та можливості

Розмір ліміту дорівнює сумі коштів, що надійшли компанії в іноземній валюті на рахунок в українському банку після 1 січня 2026 року за договором кредиту або позики з нерезидентом. Використати його можна для визначеного переліку операцій.

• Погашення “старих” кредитів і позик (одержаних до 20 червня 2023 року) та виплата процентів за ними.
• Розрахунки за імпорт товарів із датою поставки до 23 лютого 2021 року.
• Повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, сплаченої до 23 лютого 2022 року.
• Фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів – понад чинний ліміт.
• Репатріація дивідендів – понад чинний ліміт.

Особливості використання ліміту:

• У разі погашення основної суми залученого кредиту гранична сума “позикового” ліміту зменшується еквівалентно.
• Після здійснення операцій у межах цього ліміту переказ з України для погашення “тіла” кредиту обмежується сумою боргу, зменшеною на суму вже проведених операцій у межах ліміту.
• Валютні операції в межах “позикового” ліміту виконуються в тому банку, на рахунки якого надійшли кошти кредиту.

Інші параметри таких кредитів мусять відповідати загальним умовам “нових” зовнішніх запозичень, визначених постановою НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами): гранична максимальна процентна ставка – 12% річних; заборона на дострокові платежі; можливість сплачувати проценти (у тому числі за рахунок купленої валюти); дозволено погашення основної суми в межах залишку “позикового” ліміту за рахунок власної іноземної валюти, а також – починаючи з другого року користування кредитом – за рахунок купленої іноземної валюти.

Повернення коштів іноземним споживачам: як це діятиме

Вітчизняні продавці та виробники тепер можуть перераховувати валюту на рахунки фізичних осіб у закордонних банках для відшкодування оплати за повернений або непоставлений товар. Це рішення забезпечує однакові умови для покупців, незалежно від країни відкриття рахунку.

Ключові умови:

• Повернення здійснюється лише на той самий рахунок фізичної особи, з якого проводилася оплата.
• Сума відшкодування у валюті платежу не може перевищувати первісну вартість купівлі.
• Строки та порядок повернення мають відповідати Закону України “Про захист прав споживачів”.

За оцінкою регулятора, ця норма не формує додаткового попиту на валюту – первинні надходження від купівлі товару були зараховані в Україну, а повернення відбувається у межах цієї суми.

Експортний валютний нагляд: що уточнив НБУ

Для імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року № 1209-р НБУ скоригував підхід до контролю валютних розрахунків за експортом товарів. Ідеться про два важливі виключення.

• Вимоги щодо граничних строків розрахунків не застосовуються до товарів, експортованих за контрактами, право вимоги за якими перейшло до ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” – у межах суми страхового відшкодування, виплаченого експортеру. Це підсилює роль ЕКА і стимулює експорт українського походження.
• Експорт страхових послуг вилучено з переліку операцій, на які поширюються граничні строки розрахунків – регулювання уніфіковано з іншими фінансовими послугами.

Із 14 січня 2026 року бізнес може користуватися трьома механізмами стимулюючої лібералізації: , і новим лімітом.

Де на мапі лібералізації цей крок

У травні 2025 року НБУ доповнив формат пом’якшення обмежень заходами стимулюючої лібералізації. Уже діють два індивідуальні ліміти: “інвестиційний” – дорівнює обсягу коштів, залучених у валюті до статутного капіталу з 10 травня 2025 року; “донатний” – розраховується як обсяг коштів, перерахованих з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ на підтримку Збройних Сил України. Тепер до них додано “позиковий” ліміт, який прив’язаний до нових кредитних надходжень.

Світова практика свідчить: у періоди підвищених ризиків регулятори точково відкривають можливості для бізнесу, зберігаючи контроль за критичними потоками. Український підхід відповідає цій логіці – підтримка боргової стійкості компаній без розбалансування валютного ринку.

Головне в одному погляді

Що це означає для бізнесу – практичний ефект

Для компаній це шанс гнучкіше управляти боргом і ліквідністю: можливість спрямовувати нові позикові ресурси на реструктуризацію “старих” кредитів, закривати давні імпортні зобов’язання і законно здійснювати репатріацію дивідендів понад базові межі. Для експортерів – менше ризику штрафів через строки розрахунків у випадках, коли спрацьовує механізм ЕКА.

Покупці-нерезиденти, які оплачували товар із іноземних рахунків, отримають прозору процедуру повернення коштів. А для валютного ринку ці норми нейтральні: приплив і відплив збалансовані вже зарахованими платежами.