ВІЛ – це не вирок: історія 52-річної педагогині, яка прийняла діагноз і повернула контроль

Коли звична підготовка до планової операції завершується несподіваною звісткою, життя змінюється тут і зараз. Саме так сталося з Оленою з Дніпропетровщини (ім’я змінено для збереження анонімності), яка випадково дізналася про свій ВІЛ-статус наприкінці 2023 року. Після сумнівів та страху вона розпочала лікування і повернулася до звичної рутини – роботи з дітьми, планів і буденних радощів. Її історія – про прийняття діагнозу, відповідальне лікування і життя без стигми.

«Тестування, профілактика і лікування ВІЛ в Україні безкоштовні» – нагадують фахівці системи громадського здоров’я.

Неочікуваний діагноз: що стало поворотною точкою

Олена не вважала себе людиною з “ризикової групи” і дізналася про ВІЛ випадково – під час обстежень перед операцією. Спершу було заперечення, далі – розгубленість і страх розголосу. Ситуацію ускладнювали й постійні обстріли міста: тривога та нестабільність підсилювали психологічний тиск. Згодом, після консультацій із лікарями та соціальними працівниками, Олена прийняла рішення розпочати антиретровірусну терапію.

Попри непростий старт, регулярний прийом препаратів поступово повернув відчуття контролю. Сьогодні вона працює, підтримує родину та планує майбутнє – інакше ставлячись до власного здоров’я та часу.

Чому ранній старт терапії змінює життя

Антиретровірусна терапія – це базовий стандарт лікування ВІЛ у всьому світі. Вона пригнічує вірус до низького або невизначуваного рівня, що допомагає зберегти імунну систему і знизити ризики ускладнень. За сучасними настановами, ранній початок лікування забезпечує кращі довгострокові результати, а також допомагає не переривати звичний ритм життя – роботу, навчання, сімейні плани.

Коли вірусне навантаження невизначуване, доведено, що ВІЛ не передається статевим шляхом у таких умовах. Це підкріплює важливе розуміння: ВІЛ – це хронічний стан, який контролюється щоденною терапією та відповідальним ставленням до здоров’я.

Як працює антиретровірусна терапія

• Щоденний прийом препаратів стримує розмноження вірусу і підтримує імунітет.
• Регулярний моніторинг (аналізи і консультації) допомагає коригувати схему лікування при потребі.
• Сумлінність у прийомі забезпечує стабільну ефективність і мінімізує побічні реакції.

Психологічний вимір: сім’я, робота і війна

Найскладнішими для Олени стали перші розмови з донькою-підлітком і подолання внутрішньої стигми. Паралельно доводилося працювати в умовах постійних тривог. Тут спрацювала підтримка фахівців та близьких: чесні розмови, час на адаптацію, консультації з психологами і соціальними працівниками. Такі кроки допомагають зняти відчуття приреченості і повертають фокус на головне – якість життя.

Історія Олени – це також нагадування про те, що стигма шкодить і відштовхує людей від тестування та лікування. У реальності люди, які живуть з ВІЛ, навчають, лікують, служать і виховують дітей поруч із нами.

«Я більше не сприймаю ВІЛ як трагедію. Це хронічний стан, що потребує відповідального ставлення», – говорить Олена.

Де пройти тест і отримати підтримку

В Україні доступні безкоштовне тестування, доконтактна профілактика (PrEP) і антиретровірусна терапія. Інформацію про пункти тестування та лікування надає Центр громадського здоров’я МОЗ (сайт phc.org.ua). На місцях допомагають соціальні працівники та пацієнтські організації.

Безкоштовні сервіси та корисні кроки

• Зверніться до сімейного лікаря або до найближчого кабінету “Довіра” для тестування на ВІЛ.
• Обговоріть з лікарем PrEP, якщо маєте підвищені ризики зараження.
• У разі позитивного результату – одразу ставайте на облік та починайте АРТ.
• За підтримкою та консультуванням можна звернутися до БО «100% ЖИТТЯ» (Дніпропетровський регіон) та інших партнерських організацій.

У цій історії ми дякуємо БО «100% ЖИТТЯ» (Дніпропетровський регіон) за підтримку та можливість її розповісти, а також соціальним працівникам – за щоденну професійність і людяність.