Вона планувала сцену, а обрала стабпункт. Ірина Масна, позивний Примара, сьогодні поєднує роботу медикині на передовій та інструкторську діяльність у складі 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов». За врятовані життя військовослужбовицю відзначено державною нагородою – медаллю «За врятоване життя». Її історія – про відповідальність, системну підготовку й силу фаху, який щодня вирішує, чи повернеться боєць додому.
Дитинство та вибір фаху: від мистецтва до медицини

Ірина народилася у 2001 році в Житомирі. Після школи закінчила з відзнакою Житомирський фаховий коледж культури і мистецтв імені Івана Огієнка за спеціальністю «Менеджмент соціокультурної діяльності». У 2021 році вона виїхала до Польщі, де волонтерила в центрі для вимушених переселенців – допомагала з одягом, житлом, транспортом і документами.
Повернувшись, вступила до Житомирського медичного інституту на спеціальність «Медсестринство», одразу на другий курс, і протягом трьох років поєднувала навчання з підготовкою до служби. У 2023 році долучилася до ДФТГ «Соколи Полісся», пройшла базові військові, домедичні та тактичні курси.

Перші кроки в тактичній медицині та інструкторстві
Далі – системне навчання: програми ГО «Такмед Північ», Центру готовності цивільних фонду Сергія Притули, навчальні центри NAEMT. Ірина здобула сертифікат інструкторки, що дозволило їй навчати у житомирському осередку Центру готовності цивільних, а також проводити заняття для військових частин, вишів і цивільних.

«Я переконана, що один курс з тактичної медицини рятує більше життів, ніж одна евакуація».
Шлях у «Азов» і офіційна служба

Восени 2023 року Ірина подала заявку до підрозділу «Азов», де якраз шукали операційних медсестер для стабілізаційних пунктів. Приблизно за місяць з нею зв’язався начмед 5-го батальйону «Любарт» 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» і запросив до рекрутингового центру. Після проходження військово-лікарської комісії, яка відтермінувала підписання контракту, Ірина прибула до підрозділу санітарною інструкторкою медичного пункту.
З 22 березня 2024 року вона офіційно служила у 12-й бригаді спеціального призначення «Азов», а з жовтня 2025 року – у складі 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов».
«Я дуже хотіла в “Азов”: там медицина на високому рівні, належне забезпечення і навчання».
Бойовий досвід: перші евакуації та Серебрянський ліс
Перший виїзд був «м’яким» – дотичне поранення ноги, темний ліс, броня й відчуття, що вона нарешті на своєму місці. Натомість найважчий епізод стався влітку в Серебрянському лісі, де на точці передачі поранених група саперів наїхала на міну. Було кілька важких поранених: Масна взяла на себе найкритичніших, з масивною кровотечею та опіками.
У машині, на ходу, вона ставила катетери, зупиняла кров, вводила транексамову кислоту – пульсоксиметр саме вийшов з ладу. Цей випадок став для неї моментом повної відповідальності за кожну дію.
«Медицина – це не лише про “рятувати – це круто”. У твоїх руках життя, і будь-яка розгубленість має наслідки».
Щоденна робота: від сортування до навчання на позиціях
На посаді Ірина працювала як медикиня сортувального пункту, фахівчиня CASEVAC та MEDEVAC, медикиня в районі зосередження та інструкторка з тактичної медицини для особового складу. Навчальні блоки, за її словами, тривають чотири дні та завершуються екзаменом – мотивація висока, бо на позиції підуть усі.
Особливу увагу вона приділяє правильній конверсії турнікетів, коли заміна на тампонування зберігає кінцівку і покращує якість життя після поранення. Для інструкторки це – показник, що знання працюють у реальних боях.
«Коли бачиш, як бійці, яких навчала, грамотно проводять конверсію турнікету, розумієш: ми рятуємо не лише життя, а й його якість».
Нагорода та служба сьогодні
За врятовані життя та віддану службу Ірині Масній вручено державну відзнаку – медаль «За врятоване життя». Сьогодні Примара продовжує поєднувати роботу медикині та інструкторки у підрозділах Національної гвардії України, посилюючи спроможність підрозділів і культуру безпеки на фронті.
- Сортування поранених на стабілізаційних і приймальних пунктах.
- CASEVAC та MEDEVAC – евакуація з поля бою та міжрівневе транспортування.
- Польова робота медпункту у районах зосередження.
- Інструкторські курси за стандартами тактичної медицини (у т.ч. на базі програм NAEMT).
«Життя іншої людини – це відповідальність, до якої треба ставитися серйозно».










