Свідомість досі вважають найскладнішою загадкою науки, але вчені отримали інструмент, який дозволяє підступитися ближче. MIT анонсував експерименти з транскраніальним фокусованим ультразвуком – методикою, що не потребує операції й дає змогу точно впливати на активність мозку. У науковому огляді-«дорожній карті», опублікованому в журналі Neuroscience and Biobehavioral Reviews, команда описала, як саме технологію варто застосовувати для перевірки ключових гіпотез про свідомість.
Що сталося і чому це важливо
Двоє дослідників MIT разом із колегами представили план використання транскраніального фокусованого ультразвуку (T-FUS) у дослідженнях свідомості та готують низку експериментів. Інструмент уже застосовують у медицині, однак він ще не став стандартом у фундаментальних студіях мозку – і саме це пропонують змінити.
На відміну від магнітної чи електричної стимуляції, T-FUS досягає глибших зон мозку з вищою просторовою роздільною здатністю та залишається неінвазивним. Це відкриває можливість тестувати причинно-наслідкові зв’язки між активністю конкретних структур і виникненням відчуттів, зокрема зору або болю.
Ключова ідея «дорожньої карти»: , відокремлюючи причину від наслідку.
Як працює метод і чого від нього чекають
Промені акустичних хвиль проходять крізь череп і фокусуються на конкретній точці завбільшки кілька міліметрів – це дає змогу адресно стимулювати глибокі структури мозку. У поєднанні з записами активності (наприклад, EEG) вчені можуть співставляти стимул і відповідь мозку в реальному часі.
Таким способом можна дослідити, чи є певні структури ланцюгами, що формують свідоме сприйняття, або ж вони активуються як наслідок уже сформованого досвіду. Такий підхід критично важливий для побудови причинних моделей свідомості, а не лише спостережних кореляцій.
Дві головні концепції свідомості під мікроскопом
| Когнітивістський підхід | Свідомість вимагає вищих ментальних процесів і взаємодії широких мереж, імовірно за участі лобової кори. |
| Некогнітивістський підхід | Достатньо локальних патернів нейронної активності – можливі фокуси в задніх відділах кори або підкіркові структури. |
Які питання поставили дослідники
- Яка роль префронтальної кори у свідомому сприйнятті?
- Чи генерується свідомість локально, чи потребує широких мереж мозку?
- Як мозок об’єднує сигнали з віддалених ділянок у єдиний досвід?
- Наскільки важливі підкіркові структури у виникненні свідомої активності?
Заплановані експерименти стартують зі стимуляції зорової кори з подальшим переходом до вищих зон лобової кори. Мета – збудувати причинну модель того, як зоровий стимул стає усвідомленим переживанням, а не лише електричним відгуком нейронів.
Біль як тест для глибин мозку
Окремий напрям – дослідження болю. Ми рефлекторно відсмикуємо руку від гарячої поверхні ще до усвідомлення відчуття, але де саме в мозку виникає свідоме відчуття болю – питання відкрите. За допомогою T-FUS команда планує перевірити внесок коркових і підкіркових вузлів у формування болю як суб’єктивного досвіду.
Цікавий факт: дослідження, на базі якого підготовлено «дорожню карту», підтримане .
Хто за цим стоїть
Статтю в Neuroscience and Biobehavioral Reviews підготували Freeman (MIT Lincoln Laboratory), Brian Odegaard (University of Florida), Seung‑Schik Yoo (Brigham and Women’s Hospital, Harvard Medical School) та Michel (MIT’s Department of Philosophy and Linguistics). На кампусі ініціативу підтримує також MIT Consciousness Club, співзаснований за участі MIT і backed by the MIT Human Insight Collaborative.
Що це означає для читача
Якщо підхід підтвердиться, транскраніальний фокусований ультразвук може стати стандартом у лабораторних дослідженнях свідомості та базовим інструментом для перевірки теорій про мозок. Додатково це відкриє шлях до точнішої нейромодуляції при розладах, де задіяні глибокі структури мозку.









