Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Після загибелі знімальної групи телеканалу Freedom у Краматорську Володимир Зеленський звернувся до Євроради: він вважає удари по журналістах цілеспрямованими, а з 2022 року нараховує 135 убитих представників медіа. Що відомо і до чого закликає президент?
Україна знову втратила своїх репортерів на передовій інформаційного фронту. У Краматорську російський безпілотник влучив у авто знімальної групи телеканалу Freedom – загинули журналістка Олена Губанова та оператор Євген Кармазін, ще один кореспондент поранений. Володимир Зеленський назвав це не випадковістю, а елементом системної політики. Його звернення до Євроради пролунало на тлі нових доказів того, як небезпечно працювати медіа на війні.
За офіційною інформацією, у Краматорську російський дрон уразив автомобіль знімальної групи телеканалу Freedom. Атака російського дрона "Ланцет" забрала життя Олени Губанової та Євгена Кармазіна, а журналіст Олександр Количев отримав тяжкі поранення. Загиблі працювали в найгарячіших районах Донеччини від початку повномасштабного вторгнення.
Під час виступу 23 жовтня на адресу Євроради Зеленський наголосив, що удари по журналістах – це не поодинокі епізоди, а свідомий курс Росії на придушення незалежних голосів. Президент висловив співчуття родинам загиблих і побажав якнайшвидшого одужання пораненому колезі. Він також нагадав про нещодавній випадок, коли безпілотник цілеспрямовано вбив іноземного журналіста та поранив його українського колегу.
" , спрямована на те, щоб заглушити всі незалежні голоси, які розповідають світу про воєнні злочини Росії в Україні".
За словами президента, від лютого 2022 року російські війська вбили 135 представників медіа – українських та західних. Ця цифра демонструє масштаб небезпеки для репортерів, які документують воєнні дії та їхні наслідки. Вона також підкреслює потребу у системному захисті журналістів на лінії фронту.
Зеленський звернувся до журналістських організацій у світі із проханням посилити тиск на Росію, щоб змусити її припинити війну проти України. Ідеться про політичні заяви, правозахисні ініціативи та роботу з доказами воєнних злочинів. Цілеспрямовані удари по журналістах – сигнал для міжнародної спільноти активніше використовувати механізми відповідальності.
"Їхня мужність у висвітленні правди про російську агресію проти України ніколи не буде забута".
"Ланцет" – російський баражувальний боєприпас, який застосовується для ураження мобільних цілей, зокрема автомобілів. Для журналістів, що працюють поблизу бойових дій, такі системи створюють підвищені ризики навіть за умови маркування "Преса". Вбивство журналістів у Краматорську вкотре окреслило потребу у додаткових протоколах безпеки та координації з військовими підрозділами на місцях.
З лютого 2022 року війна Росії проти України вдарила і по свободі слова. Коли в приціл потрапляють ті, хто збирає факти, страждає право суспільства знати правду. Підтримка незалежних медіа, вимога відповідальності за злочини та увага до захисту журналістів – це практичні кроки, які може посилити кожен: від читача до міжнародної інституції. Пам'ять про загиблих і допомога пораненим – частина цієї відповідальності.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.