Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Працює там, де не дістає техніка: сержант ДСНС Іван Хмельницький із Київщини рятує людей на висоті та серед руїн, навчає побратимів і діє під обстрілами. Як верхолази тримають безпеку, коли кожна секунда вирішальна?
У Київській області служить рятувальник, який піднімається туди, куди не дістатися підйомниками чи автодрабиною. Іван Хмельницький, сержант служби цивільного захисту, уже чотири роки виконує висотні роботи там, де кожен крок має значення. Його професія – рятувальник-верхолаз – допомагає діставати людей і ліквідовувати наслідки руйнувань у найскладніших умовах війни.
Дата публікації – 04 лютого 2026 року. Історія, що розповідає про витримку та ремесло, за яким стоять навчання, дисципліна та командна робота, – важлива відповідь на питання, як ДСНС України щодня рятує життя.
Верхолази – це фахівці вузького профілю ДСНС, які працюють на висоті й у важкодоступних місцях. Після масованих обстрілів саме вони дістаються зруйнованих покрівель, аварійних конструкцій та елементів критичної інфраструктури, куди стандартні засоби не пройдуть. Тут потрібні спеціальні навички, спорядження і сувора процедура безпеки.
Для Київщини, Харківщини та інших постраждалих регіонів такі групи – не просто допомога, а інколи єдина можливість швидко та безпечно виконати роботи, необхідні для порятунку людей і стабілізації об'єктів.
Ідея обрати висотний профіль народилася, коли підрозділу знадобилися такі фахівці. Іван погодився, аби розвиватися у службі та взятися за справу, яка потребує холодної голови. Рішення було швидким, але зваженим – так почалося професійне навчання.
"Хотілося розвитку і справжньої справи", – пояснює рятувальник, згадуючи старт у вузькій спеціалізації.
Підготовка складалася з цільових курсів і тренувань на висоті – від відпрацювання вузлів до роботи зі страхувальними системами. На початках, каже Іван, відчуття відповідальності лише формувалося, а підтримка наставників допомагала рухатися швидше. Командний нагляд і контроль кожного кроку стали частиною щоденної практики.
Приблизно через рік інтенсивної служби прийшло відчуття впевненості. А перші реальні завдання довелося виконувати вже за декілька днів після отримання диплома – знання були "свіжими", інструменти й вузли відпрацьовані.
"У навчальних умовах це було навіть весело: підтримка товаришів і робота з нуля додали впевненості", – згадує Іван.
Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення, де служить Іван, залучався до ліквідації наслідків ударів у Харківській області та на Київщині, а також працював у Чорнобильській зоні. Тут висота поєднується з нестабільними конструкціями і додатковими ризиками для особового складу.
Щоразу команда діє за відточеною процедурою: визначає безпечні точки доступу, готує маршрут, перевіряє спорядження і налагоджує зв'язок. Усе це – щоб виконати завдання безпечно та вчасно.
Коли працюєш на висоті, випадковості не місце. Іван говорить про самоконтроль і дисципліну як головні принципи: перевірив – закріпив – піднявся. Напарник страхує, колеги спостерігають, додатково можуть застосовуватися дрон і камера для огляду небезпечних зон.
Спорядження чутливе до середовища: мотузки не люблять холоду, спеки та гострих кутів. Повністю усунути ці фактори на зруйнованих об'єктах неможливо, а інколи роботи доводиться виконувати під обстрілами. Та процедура зменшення ризиків залишається незмінною – крок за кроком, тільки перевірені рішення.
"Я сам перевіряю вузли і кріплення, напарник – на підстраховці. Робимо все, аби мінімізувати ризики", – наголошує рятувальник.
З досвідом страх висоти вщухає, але з'являється інший виклик – розуміння, що напрямок руху інколи збігається з напрямком небезпеки. Тут допомагають тренування і злагоджена команда. Витримка та розуміння своєї ролі дозволяють працювати рівно, коли навколо лунають вибухи.
Попри втому, Іван зберігає стійкість: війна має кінець, а служба заради життя триває щодня.
Окрім виїздів на завдання, Іван ділиться практикою з колегами: до інструкторської роботи його залучали в різних регіонах – Полтава, Чернігів, Львів. Це формує спільну школу, де фахівці швидко вирівнюють стандарти і допомагають одне одному.
Коли на виклику зустрічаєш тих, з ким навчався або працював раніше, легше з півслова зрозуміти дії команди. Так вибудовується безпека і швидкість реагування.
За мужність і професіоналізм Іван Хмельницький нагороджений нагрудним знаком "За відвагу в службі". Це підтвердження того, що висотна робота рятувальників – не про романтику, а про відповідальність і результат.
У структурі МВС бійці ДСНС Київщини та інших регіонів щодня працюють у зоні підвищеного ризику, аби зберегти життя людей і тварин, стабілізувати зруйновані об'єкти та допомогти громадам оговтатися після ударів.
Рятувальники-верхолази забезпечують доступ туди, де інші методи не працюють, – і завдяки цьому з'являється шанс на порятунок у найскладніших умовах. Для суспільства це про довіру до професіоналів і про цінність кожної хвилини під час надзвичайних ситуацій.
Підсумок – "Висота відповідальності": коли бачите роботу ДСНС у вашому місті, дайте можливість команді діяти швидко – дотримуйтеся вказівок рятувальників і правил безпеки під час тривоги. Саме так працює ланцюг, де життя заради життя – не гасло, а щоденна практика.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.