Це професійне свято фахівців, які забезпечують збереження документальної пам'яті держави та суспільства, і у 2025 році воно припадає на 24 грудня. Ідея дня полягає у вшануванні праці архівістів, реставраторів, хранителів фондів та всіх, хто працює з Національним архівним фондом України. Дату обрано на честь ухвалення 24 грудня 1993 року Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", що заклав правові основи сучасної архівної справи. Свято встановлено на загальнодержавному рівні в 1998 році і відтоді відзначається щороку. Воно підкреслює важливість відкритості інформації, доступу до історичних джерел, розвитку електронного архівування та збереження культурної спадщини.
Про День працівників архівних установ України
У 2025 році День працівників архівних установ України відзначають 24 грудня, і дата є фіксованою. Саме цей день обрано на вшанування ухвалення 24 грудня 1993 року базового закону про Національний архівний фонд і архівні установи.
Свято запроваджено в Україні Указом Президента у 1998 році, аби відзначити внесок архівних працівників у збереження історичної пам'яті, прав громадян на інформацію та прозорість влади. Дата з моменту встановлення не змінювалася. Ініціатива підтримана архівною спільнотою та державними інституціями, а організаційну координацію нині здійснює Державна архівна служба України.
Для сучасної України це свято має вагоме суспільне значення: архіви допомагають відтворювати історичну правду, документувати події сьогодення, забезпечувати докази для наукових досліджень, судових процесів і журналістських розслідувань. Воно також акцентує розвиток цифрових сервісів, оцифрування фондів та розширення доступу громадян до документів.
Історія та походження свята
Ідея професійного вшанування архівних працівників сформувалася після становлення правової бази галузі, коли 24 грудня 1993 року Верховна Рада ухвалила закон про Національний архівний фонд та архівні установи. У 1998 році Президент України офіційно встановив професійне свято, закріпивши традицію відзначення 24 грудня.
Ініціаторами виступили державні інституції та професійна архівна спільнота, які прагнули публічно відзначити роль архівів у демократичному суспільстві. Надалі розвивалася мережа державних, комунальних і відомчих архівів, з'явилися нові практики збереження електронних документів, а у 2010‑х роках активізувалося оцифрування.
Свято поступово увійшло до медіапростору й соцмереж: архіви публікують онлайн-виставки, влаштовують віртуальні тури і лекції, популяризують родинні дослідження та краєзнавство. Важливості теми додали глобальні тренди відкритих даних і доступу до інформації, а також міжнародний контекст – 9 червня відзначають Міжнародний день архівів, що підкреслює універсальну цінність документальної спадщини.
Традиції та звичаї святкування
У закладах архівної сфери проводять урочисті зібрання, на яких підбивають підсумки року, відзначають кращих фахівців почесними грамотами та відзнаками і оголошують плани на наступний рік. Часто до заходів долучаються науковці, музейники, бібліотекарі та представники громад.
Популярними стали дні відкритих дверей з екскурсіями у сховища, реставраційні майстерні та читальні зали. Гості можуть побачити рідкісні документи, дізнатися про умови зберігання, правила роботи з фондами та процедури оцифрування.
Архіви готують тематичні виставки – як офлайн, так і онлайн – присвячені історичним подіям, видатним постатям, локальним сюжетам чи фотоколекціям. Окрема увага приділяється презентації нових надходжень та відновлених документів після реставрації.
У соцмережах поширені флешмоби та інформаційні кампанії з хештегами на кшталт #ДеньАрхівів, #АрхівиУкраїни, #OpenArchives. Публікують добірки документів з короткими історіями, проводять прямі ефіри з архівістами, Q&A для дослідників і родинних генеалогів.
Проводяться відкриті лекції та вебінари про пошук у фондах, роботу з довідковим апаратом, авторське право при використанні документів, етика та методики оцифрування. Це допомагає широкій аудиторії працювати з джерелами коректно й ефективно.
Поширена практика партнерських проєктів з музеями, університетами та громадами: спільні каталоги, виставки, публікації джерел, краєзнавчі читання. Такі формати підсилюють міжінституційну співпрацю та популяризують архівні фонди.
Неформальними символами дня вважають архівні коробки з безкислотного картону, каталожні картки, бавовняні рукавички, мікрофільми й сканери – вони нагадують про щоденну працю зі збереження документів та їх переведення у цифровий формат.
Регіональні архіви адаптують святкові події до місцевого контексту: у прифронтових та постраждалих від війни громадах більше уваги приділяють збереженню й евакуації фондів, цифровим копіям, тренінгам із безпеки колекцій. У великих містах роблять наголос на масштабних виставках та медійних проєктах.
На домашньому рівні вітають колег і друзів‑архівістів, діляться власними родинними документами для оцифрування, підтримують ініціативи з передачі приватних архівів до відповідних установ, що сприяє збереженню локальної пам'яті.
Коли святкують День працівників архівних установ України
Святкують щороку 24 грудня; у 2025 році це буде середа. Дата фіксована і не залежить від дня тижня.
Чому святкують саме в цю дату
Дата 24 грудня обрана з огляду на символічну подію – ухвалення 24.12.1993 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", що став фундаментом для галузі. У 1998 році Президент України закріпив професійне свято, визначивши саме цю дату для щорічного відзначення.
Кінець року також доречний для підбиття підсумків: архівні установи презентують результати роботи, нові оцифровані масиви документів і плани на наступний рік. Дата з часу запровадження не змінювалася.
Цікаві факти про свято
Офіційна назва свята – "День працівників архівних установ України", хоча в побуті часто кажуть "День архівіста".
Поряд з українським професійним днем, 9 червня у світі відзначають Міжнародний день архівів, започаткований Міжнародною радою архівів у 2007 році.
Національний архівний фонд України охоплює десятки мільйонів одиниць зберігання різних епох і типів носіїв – від рукописів і карт до кіно‑ та фотодокументів і цифрових файлів.
Серед центральних архівів – ЦДАВО України, ЦДАГО України, Центральний державний кінофотофоноархів імені Г. С. Пшеничного, які часто готують спеціальні виставки саме до 24 грудня.
Інтерес громадян до генеалогії та локальної історії стабільно зростає, тож у передсвяткові дні архіви зазвичай публікують поради щодо пошуку родинних документів і путівники по фондах.
Поширені питання про свято (FAQ)
Коли відзначають? Щороку 24 грудня; у 2025 році це середа.
Чому саме ця дата? Вона приурочена до ухвалення 24.12.1993 закону про Національний архівний фонд та архівні установи.
Хто започаткував свято? Свято встановлено в Україні Указом Президента у 1998 році за підтримки архівної спільноти.
Чи існують традиції відзначення? Так: урочисті зібрання, відзнаки фахівців, дні відкритих дверей, виставки, лекції та онлайн‑акції.
Чи є заборони або особливості? Спеціальних заборон немає; свято не є вихідним днем і має професійний характер.
Як святкують у різних країнах? Це українське професійне свято; у світі близьким за змістом є Міжнародний день архівів 9 червня, який відзначають архівні спільноти багатьох країн.
