Binance
ByBit
WhiteBIT
У Києві 22 січня команда Міністерства культури України провела велику зустріч зі спільнотою – керівниками та працівниками закладів культури, представниками органів місцевої влади, мистецької освіти та профспілок. Подія зібрала понад 500 учасників в онлайн- та офлайн-форматах. Центральна тема – комплексне оновлення правил у сфері культури і визначення пріоритетів на найближчий період.
Учасники сфокусувалися на ключових вузлах: оплата праці, кадровий дефіцит, штатні розписи, фінансування бібліотек, музеїв і театрів, а також доступ до культурних послуг у громадах – від сільської місцевості до прифронтових областей. За підсумками зустрічі сторони домовилися про спільну роботу над узгодженими рішеннями.
Про що говорили: пріоритети, які не можна відкладати
Обговорення було практичним – від конкретних проблем до механізмів їх вирішення. Звучали запити на оновлення штатних розписів, модернізацію програмного забезпечення бібліотек та системне поповнення фондів. Важливим акцентом стало забезпечення сталого доступу до культурних послуг у громадах, особливо там, де тривають обстріли.
Такі теми напряму пов’язані з якістю публічних сервісів: від наявності фахівців до прозорості конкурсів на керівні посади. Результат цих змін вплине і на працівників, і на аудиторію – від учнів мистецьких шкіл до відвідувачів театрів і музеїв.
Оплата праці й кадровий дефіцит: чого чекати
Міністерство окремо працює над реформою оплати праці та соціальних гарантій працівників культури. Ідеться про оновлення підходів до винагороди та створення умов, які утримують фахівців у професії. Паралельно готуються рішення для кадрового забезпечення мистецької освіти, щоб школи та університети не втрачали молодих педагогів і виконавців.
Для працівників це може означати більш зрозумілі правила нарахувань і соціальну захищеність. Для роботодавців – чіткіші вимоги до кваліфікації та можливість планувати розвиток кадрів.
Бібліотеки, музеї, театри: фінансування та управління
Мінкульт анонсував системне оновлення законодавчої та нормативної бази. Серед напрямів – модернізація законів про бібліотеки, музеї, театри та соціальні стандарти, запровадження інституту меценатства як інструменту державно-приватного партнерства, а також розмежування повноважень між державою і громадами.
Щоб зробити управління ефективним, міністерство готує оновлення конкурсних процедур для відбору керівників і правових інструментів менеджменту закладів. Також розробляються сучасні показники ефективності для музеїв і нормативи культурної інфраструктури, зокрема для центрів культурних послуг.
- Відновлення та вдосконалення конкурсів на керівні посади закладів культури.
- Оновлення правових інструментів управління комунальними та державними закладами.
- Запуск механізмів меценатства як форми державно-приватного партнерства.
- Модернізація профільних законів і соціальних стандартів у культурі.
- Чіткий розподіл відповідальності між центральною владою та громадами.
Хто виступив із пропозиціями
Серед спікерів – директорка Вінницької міської централізованої бібліотечної системи Олена Заквацька, яка наголосила на необхідності оновлення штатів і програмного забезпечення бібліотек, а також на системному поповненні фондів. Із пропозиціями також виступили освітяни, управлінці та митці з різних регіонів.
Своє бачення подали: Анатолій Івасюк (Гощанська школа мистецтв, Рівненська область), Людмила Замай (Чернігівська ОВА, департамент культури), Євгенія Малявкіна (музична школа м. Кропивницький), Олексій Серьогін (Харківський академічний театр), Неля Паламарчук (Федерація профспілок Житомирської області) та Наталія Говорухіна (Харківський національний університет мистецтв імені І. Котляревського).
«Нещодавно я була з робочою поїздкою у Запоріжжі — місті поблизу лінії фронту. Попри постійні обстріли там працюють заклади культури, а діти продовжують вчитися музиці. Це ще раз підтверджує, що культура тримає людей і залишається опорою для суспільства навіть у найскладніші часи», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики — Міністерка культури України Тетяна Бережна.
«Істина народжується не в кабінетах, а в діалозі. Сьогоднішня зустріч показала, що культурній спільноті не байдуже майбутнє галузі і що ми готові разом шукати рішення», — наголосила голова Профспілки працівників культури України Галина Гайдук.
Що це означає для громад і працівників
Для громад реформа здатна забезпечити рівний доступ до культурних послуг – від великих міст до сільських і прифронтових громад. Для закладів – це шанс отримати сталі правила фінансування, сучасне управління та інструменти партнерств з бізнесом і меценатами.
Для працівників культури очікується більш прогнозована система соціальних гарантій і можливість професійного розвитку. Окремі зміни, як-от оновлені конкурси на керівні посади, мають підвищити прозорість і довіру до рішень у галузі.
Наступні кроки: узгодити й упровадити
Учасники зустрічі домовилися продовжити спільну роботу над узгодженими рішеннями щодо оплати праці, кадрової політики, оновлення нормативної бази і доступу до культурних послуг. Наступні етапи передбачають опрацювання деталей і підготовку нормативних змін.
Фокус – на практичних механізмах: як швидко запустити нові підходи, не зупиняючи роботу закладів, і як залучити громади до ухвалення локальних рішень. Це дасть змогу зробити реформу послідовною і відчутною для людей.
Вам може бути цікаво:
