Без світла, але з мережею: що зміниться у мобільному зв’язку під час блекаутів?

Українська інфраструктура готується до зими і можливих відключень світла – зв’язок під час блекаутів має залишатися доступним. Команда Мінцифри провела робочу зустріч з Прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та операторами мобільного зв’язку. На столі – чіткі цифри, інструменти та спільні дії, які дозволять мережам працювати автономно, коли електропостачання відсутнє.

У фокусі – резервне живлення, координація з громадами і швидкі протоколи взаємодії. Держава запускає механізми підтримки, оператори – масштабують енергонезалежність своїх майданчиків. Мета – безпечний і стабільний доступ до сервісів зв’язку для людей та критичної інфраструктури.

Стан мереж: що вже підсилено

Оператори продовжують нарощувати резерви живлення на базових станціях, щоб мережі трималися довше навіть без електрики. Ключові параметри стійкості на сьогодні такі:

• 92% базових станцій оснащено акумуляторами, які забезпечують до 8 годин автономної роботи.
• 36,4% станцій з генераторами можуть тримати зв’язок понад 3 доби.
• Оператори вже законтрактували додатково 15,4 тисячі генераторів для подальшого розгортання.

Ці кроки формують «енергетичну подушку» для мереж. Чим більше майданчиків із генераторами, тим довше зберігається покриття в регіонах, де електроенергія відсутня тривалий час.

Рішення уряду: як працюють механізми підтримки

Для оперативної взаємодії з громадами уряд ухвалив постанову № 1532. Документ передбачає можливість підключення базових станцій до генераторів комунальних підприємств, а також залучення громад до забезпечення живлення. Важлива деталь – затверджені типові договори, що пришвидшують укладання угод і запуск резервного живлення на місцях.

Паралельно створено Координаційний штаб зі сталості зв’язку. До нього увійшли голови обласних військових адміністрацій та представники Мінекономіки, Міненерго, МВС і ДСНС. Штаб відповідає за синхронізацію дій під час кризових ситуацій, пріоритизацію ресурсів і швидке усунення вузьких місць у регіонах.

72 години автономності – що це означає для абонентів

Спільна ціль держави та операторів – забезпечити роботу мереж щонайменше 72 години без електропостачання. Для користувачів це означає можливість залишатися на зв’язку, отримувати сповіщення, викликати екстрені служби та користуватися інтернетом у критичні моменти.

У разі тривалих відключень у мережі можуть застосовуватися локальні пріоритети – наприклад, підтримка голосового зв’язку та критичних сервісів у першу чергу. Це допомагає зберегти функціональність там, де навантаження високе, а енергетичні ресурси обмежені.

Логістика генераторів: наступні кроки операторів

Законтрактовані 15,4 тисячі генераторів – це додатковий резерв, який поетапно розгортатиметься на критичних ділянках мереж. Пріоритет – вузлові майданчики, щільнонаселені райони та місця, де відсутні альтернативні канали зв’язку. Такий підхід дозволяє швидко нарощувати автономність без «вузьких горлечок».

У співпраці з громадами та комунальними підприємствами оператори організовують безпечні точки підключення, сервіс та заправку. Стандартизовані договори за постановою № 1532 скорочують час від заявки до фактичного запуску резервного живлення.

Ключова мета кампанії – робота мобільних мереж автономно навіть за повної відсутності електропостачання.

Навіщо це робиться: коротко про головне

Стійкий мобільний зв’язок – це не лише про дзвінки. Це доступ до державних сервісів, банкінгу, новин та повідомлень безпеки. Координація держави й операторів, рішення уряду та резерви енергії створюють багаторівневий захист від наслідків блекаутів.

Мінцифра разом із галуззю рухається від точкових рішень до системних. Чим ширша мережа резервного живлення – тим надійніший сервіс для кожного абонента у будь-якій точці України.