Головним результатом, на який націлений Кремль, є не розширення карти окупації, а маріонетковий режим у Києві. Про це розповів колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов в інтерв'ю. Він вважає, що нинішня активізація на фронті – радше політичний сигнал для зовнішньої аудиторії, ніж шлях до реальних територіальних здобутків. За його оцінкою, українська оборона залишається стійкою, а план Кремля передбачає тиск для зміни політичного курсу України.
Що саме каже Селезньов
Ексречник Генштабу підкреслює: мета Росії – зміна вищого військово-політичного керівництва в Україні. За його словами, Москва прагне перетворити Україну на державу-сателіта – "Україну як "Білорусь 2.0". Також він зауважує, що намагання РФ розширити присутність на окремих напрямах – спосіб "відсунути" лінію бою та створити простір безпеки для себе.
Навіщо Кремлю демонстративна активність
Селезньов пов'язує збільшення інтенсивності боїв на різних ділянках з бажанням Кремля показати "успіхи" США та підтвердити раніше озвучені наміри щодо України. Ці дії, на його думку, мають медійно-політичний характер і покликані підтвердити "дієвість" російських планів у комунікації з Вашингтоном.
"Санітарна зона" як привід і як ризик
За словами Селезньова, російська пропаганда виправдовує присутність військ на території Харківської, Сумської, Миколаївської та Дніпропетровської областей створенням буферної або "санітарної зони". Такий наратив Кремль використовує з минулого року, аби пояснити суспільству затяжні бойові дії та обстріли прикордонних регіонів України. Насправді, зазначає аналітик, це інструмент політичного тиску, а не стратегічне вирішення війни.
Проривів не очікується: оборона тримається
Оцінюючи ситуацію на передовій, Селезньов не прогнозує серйозні територіальні надбання РФ найближчим часом. Українські підрозділи мають ресурси, аби нищити особовий склад і бронетехніку противника, а системність оборони дозволяє стримувати тиск. Водночас бої залишаються напруженими, а ризики локальних тактичних змін – високими.
Ключова ставка Кремля – зміна влади, а не мапи
На переконання аналітика, головна ціль Кремля – переформатувати політичний курс України через інсталяцію підконтрольного керівництва. Такий сценарій, стверджує Селезньов, нереалістичний через стійкість українських інституцій та суспільства. Окремо він нагадав, що російські заяви про успіхи часто не відповідають фактам: зокрема, у середу, 29 жовтня, Путін заявив про "оточення" українських сил у Куп'янську, що не підтверджується.
- Мета Кремля – не кілометри, а контроль над Києвом.
- Активізація на фронті – інструмент політичної демонстрації "успіхів".
- "Санітарна зона" – пропагандистське обґрунтування тиску на прикордонні області.
- Близькострокові прориви РФ малоймовірні, українська оборона стійка.
"Кремль полює не за територіями, а за впливом: його кінцева мета – підконтрольна влада в Києві. Але реалізувати це неможливо – ні військовим тиском, ні ударами по цивільній інфраструктурі", – вважає Владислав Селезньов.
Підсумок: ставки не про кілометри, а про суверенітет
Сигнали Кремля на полі бою – це спроба змінити політичну реальність, а не лише лінію фронту. Для читача це означає просту річ: головний ресурс України – стійкість інституцій і суспільства. Тримаймо інформаційну гігієну, довіряймо перевіреним даним і підтримуймо оборону – саме так зриваються плани про "Білорусь 2.0" для України.