Україна робить ставку на протиепізоотичні заходи як елемент національної безпеки та крок до євроінтеграції. 12 лютого відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабміні під головуванням Тараса Качки. Учасники оцінили результати 2025 року, зіставили їх із ситуацією в Європі та обговорили проєкт плану дій на 2026 рік.
До обговорення долучилися заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, представники Мінфіну, Держлісагентства, Держмитслужби та обласних військових адміністрацій. Фокус – системність профілактики, швидкість реагування і узгодженість міжвідомчих дій.

Що розглянули на засіданні 12 лютого
Комісія обговорила поточну епізоотичну ситуацію в Україні та країнах Європи, підсумувала виконання плану-2025 і розглянула проєкт плану-2026. Окремий блок був присвячений координації дій центральних органів влади та регіонів у протидії африканській чумі свиней та сказу – двом ключовим викликам для тваринництва і громадського здоров’я.
За підсумками обговорення служби підтвердили готовність підтримувати міжнародні вимоги WOAH (Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин) і збільшувати адресність профілактичних та діагностичних заходів там, де ризики найвищі.
Ключові результати 2025 року: цифри, що говорять
Держпродспоживслужба у 2025 році реалізувала масштабний пакет профілактики та контролю хвороб тварин. Офіційні показники такі:
- 49,3 млн профілактичних щеплень тварин проти небезпечних інфекційних хвороб;
- 10,7 млн діагностичних досліджень для підтвердження статусу та раннього виявлення захворювань;
- 78,6 млн кв. м площ продезінфіковано;
- дезінсекція проведена на 35,4 млн кв. м;
- забезпечено 1372 реагування на надзвичайні події, пов’язані зі спалахами;
- виплачено 1,23 млн грн компенсацій громадянам за тварин, знищених під час ліквідації спалахів АЧС та грипу птиці.
Фокус на АЧС і сказ: динаміка та профілактика
За минулий рік виявлено 53 спалахи африканської чуми свиней – це на 37% менше порівняно з 2024 роком. Водночас рівень захворюваності на сказ знизився на 10%, що свідчить про дієвість комплексної профілактики та реагування.
Для попередження сказу провели масштабну імунізацію домашніх улюбленців: щеплено 2,44 млн собак і 1,96 млн котів. Додатково в 21 області реалізували осінню кампанію оральної вакцинації диких м’ясоїдних тварин – застосовано майже 10 млн доз вакцини для контролю хвороби у природному середовищі.
Експорт і євроінтеграція: як біобезпека відкриває двері
Контроль епізоотичної ситуації – не лише питання продовольчої безпеки. Дотримання стандартів WOAH і санітарно-ветеринарних правил напряму впливає на ринок ЄС: чим стабільніший статус країни, тим ширші можливості для експорту продукції тваринництва. Уряд підкреслює, що системний підхід до профілактики і моніторингу – вагомий критерій готовності до членства в ЄС.
«Контрольована епізоотична ситуація – це не лише питання продовольчої безпеки та стабільності аграрного виробництва. Це один із практичних критеріїв нашої готовності до вступу в Європейський Союз… Це безпосередньо впливає на доступ української продукції тваринництва до ринків ЄС та інших країн» – зазначив Тарас Висоцький.
План-2026: узгодженість і швидке реагування
Проєкт плану на 2026 рік передбачає збереження комплексного підходу: пріоритетні щеплення, адресна діагностика, регулярна дезінфекція та дезінсекція, а також посилення міжвідомчої взаємодії для швидкого локалізування спалахів. Акцент зроблено на прозорому обміні даними між центральними службами та регіонами – це скорочує час від виявлення ризику до його нейтралізації.
Злагоджена співпраця Держпродспоживслужби, митниці, лісової галузі, фінансових і місцевих органів влади має підвищити превенцію транскордонних ризиків і вчасний контроль за переміщенням тварин та продукції.









