Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Повернувшись з-за кордону після початку вторгнення, гвардієць Микола Пугач добровільно приєднався до бригади "Рубіж". 19 січня 2024 року він загинув біля селища Спірне на Лиманському напрямку, відбиваючи штурм; у нього залишилися дружина та син.
Він повернувся додому, коли більшість шукала безпеки за кордоном. Микола Пугач став до лав бригади "Рубіж" Національної гвардії і воював там, де це було необхідно. 19 січня 2024 року гвардієць загинув, стримуючи атаку окупантів на Лиманському напрямку поблизу селища Спірне. Про його історію нагадав Департамент комунікації МВС, публікація з'явилася 19 січня 2026 року.
На початку повномасштабного вторгнення Микола був за кордоном – і свідомо вирішив повернутися. Він добровільно мобілізувався до бригади "Рубіж" Нацгвардії, обравши службу в бойовому підрозділі. Побратими згадують його як воїна, що зберігав холодну голову під час найскладніших епізодів бою, залишаючись авторитетом для свого відділення. У Миколи залишилися дружина та син.
За офіційною інформацією, життя гвардійця обірвалося поблизу селища Спірне під час відбиття штурму російських військ на українські позиції. Локація вказана як Лиманський напрямок – осередок активних бойових дій, де підрозділи регулярно зупиняють спроби прориву. Саме там Микола прийняв свій останній бій, діючи спільно з побратимами і виконуючи завдання підрозділу.
Щодня вшановуємо всіх загиблих унаслідок цинічного російського вторгнення.
Службові товариші згадують Миколу як сміливого солдата і надійного друга. Важлива частина вшанування – збереження людської історії, яка стоїть за кожним ім'ям. Для рідних і близьких це підтвердження: суспільство пам'ятає і цінує ціну свободи, яку заплатили українські воїни.
Історія Миколи Пугача зібрана у книзі пам'яті органів системи МВС – відкритому інформаційному ресурсі, де зберігаються розповіді про полеглих захисників. Якщо ви знали Героя або маєте уточнення, їх можна надіслати через форму на сайті.
Ім'я Миколи Пугача звучить у рубриці "Хвилина мовчання" не лише як факт втрати, а як нагадування про вибір – повернутися і боронити. Такі історії системно фіксуються державними ресурсами, аби кожен полеглий захисник був названий і вшанований. Для суспільства це – спосіб тримати зв'язок із правдою війни, а для родин – зберегти пам'ять про близьких на державному рівні.
Офіційно підтверджено: Микола Пугач загинув 19 січня 2024 року під час оборони на Лиманському напрямку. Держава фіксує ці імена, а ми – несемо далі їхні історії. Бережімо пам'ять і допомагаймо її зберігати – це також фронт, який потребує нашої уваги.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.