Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Український агроекспорт у 2025 році – 22,6 млрд доларів і 56% усього експорту. Частка ЄС просіла до 47,5%, натомість зростають поставки на Близький Схід, до Африки та Південно-Східної Азії. Чому так сталося?
Українська агропродукція підтвердила статус головного драйвера зовнішньої торгівлі. За підсумками 2025 року її експорт склав 22,6 млрд доларів – це 56% усього товарного експорту країни. Водночас карта збуту помітно змінюється: частка ЄС зменшилась, а ринки Азії та Африки посилилися. Про тенденції розповів заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в інтерв'ю РБК-Україна.
Європейський Союз зберігає статус найбільшого партнера, але його питома вага знижується. У 2024 році на ЄС припадало 52,1% агроекспорту, а у 2025 – вже 47,5%. Експорт до Євросоюзу за рік скоротився на 2,1 млрд доларів, що частково пов'язано з поверненням квот із червня 2025 року (режим діє і у 2026).
Серед найбільших окремих ринків збуту названі Єгипет, Нідерланди, Італія, Іспанія, Польща та Туреччина. Показово й те, що валютна виручка від кукурудзи скоротилася на 40% – попри відсутність квотних обмежень на цю культуру. Це вказує на вплив ринкових факторів: цін і попиту.
"ЄС залишається ключовим партнером, але експортна географія стає більш збалансованою. Якщо у 2024 році частка ЄС в агроекспорті становила 52,1%, то за підсумками 2025 року – вже 47,5%. Це означає, що зростає роль ринків Азії, Африки та Близького Сходу", – зазначив Тарас Висоцький.
Повернення квотного режиму у торгівлі з ЄС у червні 2025 року змінило ритм поставок – частина українських товарів опинилася в межах обмежень. Навіть там, де квот немає (як у випадку з кукурудзою), свою роль зіграли коливання світових котирувань і попиту. Разом ці фактори і пояснюють зниження долі ЄС у структурі збуту.
Українські компанії активніше працюють із ринками, де вимоги до продукції м'якші, але цінова динаміка різкіша. Йдеться про Близький Схід, Північну та субсахарську Африку, Південно-Східну Азію, а також країни Центральної Азії. Ці напрямки компенсують частину втрат в ЄС та відкривають нові ніші для збуту.
Для експортерів це означає необхідність гнучких контрактних стратегій і страхування логістичних ризиків. Але водночас така стратегія знижує залежність від одного ринку і підвищує стійкість експортних надходжень у середньостроковій перспективі.
Розширення географії збуту – це більше можливостей для диверсифікації, але й більше роботи із логістикою, сертифікацією та фінансуванням поставок. Бізнесу варто уважно планувати графіки відвантажень у зв'язку з квотами в ЄС, а також враховувати вищі цінові коливання на далеких ринках. Для держави це маркер, що інструменти підтримки експорту (кредитування, гарантії, страхування) мають працювати ширше за європейський напрям.
Поточна динаміка показує, що агроекспорт України входить у фазу більшої рівноваги між кількома регіонами світу. Квоти в ЄС залишаться фактором і у 2026 році, тож ставка на Близький Схід, Африку та Азію логічно доповнює європейський вектор. Для експортерів висновок простий: різні ринки – різні правила, але саме з цього складається стійкість.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.