Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Мінкульт під керівництвом Тетяни Бережної презентував Комітету Ради плани на 2026-й: реформа меценатства, Альянс культурної стійкості, розвиток Українського фонду культурної спадщини, цифровізація та підтримка українських видавництв.
Міністерство культури України розкрило плани Мінкульту на 2026 рік під час робочої зустрічі з Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Команда відомства на чолі з Тетяною Бережною окреслила пріоритети, які мають посилити інституційну спроможність сектору та прискорити відновлення. У фокусі – збереження і розвиток культурної спадщини, підтримка креативних індустрій і міжнародна культурна дипломатія.
У 2026 році міністерство зосередиться на низці системних кроків, які мають забезпечити сталі зміни в управлінні культурною політикою. Йдеться про посилення інституцій, прозоре залучення ресурсів та розбудову сервісів для громадян і сектору. Серед заявлених фокусів – робота з пам'яткою і сучасними практиками менеджменту культури.
"Пріоритети команди Мінкульту – зміцнення потенціалу культурних і креативних інституцій, збереження та відновлення культурної спадщини, міжнародна культурна дипломатія. Активно працюємо над реформою інституту меценатства, Альянсом культурної стійкості, побудовою Українського фонду культурної спадщини, проєктом розвитку державної мовної політики, програмою підтримки українських видавництв, цифровізацією культурної сфери, промоцією читання та популяризацією української культури за кордоном", – зазначила Тетяна Бережна.
На зустрічі були присутні голова комітету Микита Потураєв, заступниця голови комітету та очільниця підкомітету з питань інформаційної політики і євроінтеграції Євгенія Кравчук, а також народні депутати Юрій Павленко та Олександр Божков. Інші члени комітету працювали в онлайн-форматі. До дискусії приєдналися заступники міністра – Анастасія Бондар, Наталія Мовшович, Іван Вербицький та Богдана Лаюк, які презентували власні напрями роботи.
Міністерство продовжить розвиток Українського фонду культурної спадщини як мультидонорської платформи для системного залучення ресурсів. Заплановано сформувати наглядову раду фонду та оголосити міжнародний конкурс на посаду директора – крок, що має забезпечити прозорість і професійне управління. Такий підхід покликаний посилити фінансування проектів зі збереження та відновлення культурної спадщини по всій країні.
Паралельно триватиме інституційна реформа закладів культури – мова про модернізацію управлінських процесів і підвищення ефективності мережі. Ще один важливий напрям – оновлення єдиного візуального стилю органів державної влади, включно з українізацією шрифтів, що має уніфікувати та осучаснити державну комунікацію.
Народні депутати наголосили на потребі системної співпраці з міністерством у підготовці й супроводі законопроєктів. Серед завдань – розробка нових ініціатив і нормативно-правових актів, спрямованих на сталий розвиток сфери, адаптацію законодавства до європейських стандартів та реагування на виклики воєнного часу. Такі кроки мають забезпечити узгодженість політик і швидшу імплементацію рішень.
Розвиток мультидонорського фонду відкриває додаткові джерела фінансування для музеїв, бібліотек, театрів і місцевих ініціатив, а також для проєктів збереження як матеріальної, так і нематеріальної спадщини. Підтримка кадрового потенціалу в регіонах та реформа мережі закладів культури здатні посилити спроможність громад управляти власними культурними ресурсами. Для читачів і видавців важливими стануть програми промоції читання та підтримки книговидання, що допоможуть розширити доступ до якісної української книги.
Акцент на міжнародній культурній дипломатії сприятиме новим партнерствам і більшій видимості України у світі. Розгортання цифрових рішень у культурній сфері – від реєстрів до сервісів – забезпечить прозорість процесів, кращі дані для управління та зручність для користувачів. Оновлений візуальний стиль держави допоможе зробити комунікацію зрозумілішою і впізнаваною.
Оголошені пріоритети формують дорожню карту дій на рік, у якій поєднані фінансова сталість, інституційна модернізація та підтримка української культурної ідентичності. Для читача це означає більше доступних культурних сервісів, видимі інвестиції у спадщину та ширші можливості для участі в культурному житті. Системна співпраця міністерства і парламенту має стати ключем до реалізації запланованого.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.