Мінкульт показав плани на 2026 рік: як зміниться культурна політика та коли посилять підтримку спадщини?

Міністерство культури України розкрило плани Мінкульту на 2026 рік під час робочої зустрічі з Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Команда відомства на чолі з Тетяною Бережною окреслила пріоритети, які мають посилити інституційну спроможність сектору та прискорити відновлення. У фокусі – збереження і розвиток культурної спадщини, підтримка креативних індустрій і міжнародна культурна дипломатія.

Ключові напрямки: що стане у пріоритеті

У 2026 році міністерство зосередиться на низці системних кроків, які мають забезпечити сталі зміни в управлінні культурною політикою. Йдеться про посилення інституцій, прозоре залучення ресурсів та розбудову сервісів для громадян і сектору. Серед заявлених фокусів – робота з пам’яткою і сучасними практиками менеджменту культури.

• Реформа інституту меценатства – створення сучасних механізмів залучення приватної підтримки культури.
• Альянс культурної стійкості – координація зусиль для підтримки інституцій та митців у час війни.
• Український фонд культурної спадщини – розвиток мультидонорської платформи для фінансування збереження та відновлення спадщини.
• Розвиток державної мовної політики – системні інструменти підтримки української мови.
• Програма підтримки українських видавництв – посилення книговидання та промоція читання.
• Цифровізація культурної сфери – розбудова цифрових сервісів і реєстрів, оновлення єдиного візуального стилю держави з українізацією шрифтів.
• Популяризація української культури за кордоном – підтримка міжнародної присутності та партнерств.

«Пріоритети команди Мінкульту – зміцнення потенціалу культурних і креативних інституцій, збереження та відновлення культурної спадщини, міжнародна культурна дипломатія. Активно працюємо над реформою інституту меценатства, Альянсом культурної стійкості, побудовою Українського фонду культурної спадщини, проєктом розвитку державної мовної політики, програмою підтримки українських видавництв, цифровізацією культурної сфери, промоцією читання та популяризацією української культури за кордоном», – зазначила Тетяна Бережна.

Хто долучився до обговорення

На зустрічі були присутні голова комітету Микита Потураєв, заступниця голови комітету та очільниця підкомітету з питань інформаційної політики і євроінтеграції Євгенія Кравчук, а також народні депутати Юрій Павленко та Олександр Божков. Інші члени комітету працювали в онлайн-форматі. До дискусії приєдналися заступники міністра – Анастасія Бондар, Наталія Мовшович, Іван Вербицький та Богдана Лаюк, які презентували власні напрями роботи.

Що саме планують у 2026 році

Міністерство продовжить розвиток Українського фонду культурної спадщини як мультидонорської платформи для системного залучення ресурсів. Заплановано сформувати наглядову раду фонду та оголосити міжнародний конкурс на посаду директора – крок, що має забезпечити прозорість і професійне управління. Такий підхід покликаний посилити фінансування проектів зі збереження та відновлення культурної спадщини по всій країні.

Паралельно триватиме інституційна реформа закладів культури – мова про модернізацію управлінських процесів і підвищення ефективності мережі. Ще один важливий напрям – оновлення єдиного візуального стилю органів державної влади, включно з українізацією шрифтів, що має уніфікувати та осучаснити державну комунікацію.

Законодавча взаємодія під час війни

Народні депутати наголосили на потребі системної співпраці з міністерством у підготовці й супроводі законопроєктів. Серед завдань – розробка нових ініціатив і нормативно-правових актів, спрямованих на сталий розвиток сфери, адаптацію законодавства до європейських стандартів та реагування на виклики воєнного часу. Такі кроки мають забезпечити узгодженість політик і швидшу імплементацію рішень.

Що це означає для громад, інституцій і читачів

Розвиток мультидонорського фонду відкриває додаткові джерела фінансування для музеїв, бібліотек, театрів і місцевих ініціатив, а також для проєктів збереження як матеріальної, так і нематеріальної спадщини. Підтримка кадрового потенціалу в регіонах та реформа мережі закладів культури здатні посилити спроможність громад управляти власними культурними ресурсами. Для читачів і видавців важливими стануть програми промоції читання та підтримки книговидання, що допоможуть розширити доступ до якісної української книги.

Міжнародний вимір і цифрові інструменти

Акцент на міжнародній культурній дипломатії сприятиме новим партнерствам і більшій видимості України у світі. Розгортання цифрових рішень у культурній сфері – від реєстрів до сервісів – забезпечить прозорість процесів, кращі дані для управління та зручність для користувачів. Оновлений візуальний стиль держави допоможе зробити комунікацію зрозумілішою і впізнаваною.