Рада ухвалила закон про мобілізацію: що змінюється для українців
Долар 41.54 ₴ (+0.12), євро 44.98 ₴ (-0.05)
Кременчук: +18°C, ясно. Увечері до +12°C.
День працівників соціальної сфери. Всесвітній день сміху.
Сьогодні святкують: Максим, Віктор, Тамара
Овен: Хороший день для нових починань. Зірки сприяють ініціативі.
2004 — Кіпр, Чехія та 8 інших країн вступили до Євросоюзу
Паливо знову подорожчало: А-95 переступив психологічну межу
Apple iPhone 17 Air: все що відомо про найтоншу модель
Під крижаною водою, без гідроакустичного зв'язку й у шахті шириною до 1,5 на 0,8 метра – водолази ДСНС за шість діб відновили цілісність гідроспоруди, що охолоджує агрегати однієї з ТЕЦ Києва. Як це вдалося в мороз до -15 °C?
Коли обстріли пошкодили ключову гідроспоруду системи охолодження однієї з київських ТЕЦ, на кону опинилася безперервність енергопостачання. Саме тоді Водолази ДСНС України взялися за роботу, яку виконують одиниці – під водою, в мороз і в тісних технічних шахтах. За шість діб вони зупинили затоплення об'єкта та відновили його цілісність, забезпечивши стабільність процесів охолодження.
Операцію виконувала команда Черкаський аварійно-рятувальний загін ДСНС. Умови були екстремальними – -15 °C, обмерзання металу, збої насосів і заборона на спуски під час повітряних тривог. Втім, завдяки дисципліні, продуманій тактиці та роботизованій підтримці роботи довели до результату.
22 грудня 2025 року після ворожих ударів була пошкоджена гідроспоруда для охолодження агрегатів ТЕЦ у місті Києві. Порушення цілісності конструкції спричинило активне затоплення, що унеможливлювало роботу систем у стандартному режимі. Першочерговим завданням стало оперативне відновлення герметичності, аби запобігти зупинці обладнання та пов'язаним із цим перебоям в енергопостачанні. Саме з цією метою і були залучені фахові підрозділи ДСНС.
Інфраструктура такого типу має складний інженерний профіль – вузли та канали охолодження розташовані в обмежених просторах. Це підвищує ризики для людей і ускладнює застосування стандартних технологій огляду та ремонту.
Дайвери заходили через технічний колодязь і рухалися вертикальною шахтою розміром орієнтовно 1,5 на 0,8 метра. Через армовані елементи гідроакустичний зв'язок не працював, а сигнальний шнур втрачав ефективність через поворот каналу на 90 градусів. Щоб зберегти контроль і безпеку, рятувальники застосували дистанційно керовані підводні апарати – вони давали картинку з місця робіт і дозволяли постійно моніторити як прогрес, так і стан водолаза.
Холод створював додаткові виклики – металеві частини споруд обмерзали, що загрожувало зачепами та технічними збоями. Команда використовувала спеціально укомплектоване спорядження для холодної води, однак ризики залишалися високими, адже працювати доводилося фактично "на дотик", з мінімумом простору для маневру.
До виконання завдання було залучено вісім осіб особового складу, серед них – п'ять водолазів, медичний працівник, водії, техніки та інженери. Роботи тривали шість діб. Їх неодноразово зупиняли технічні несправності насосів, небезпечні прориви води та повітряні тривоги – на час тривог спуски під воду заборонені згідно з протоколами безпеки.
Попри обмеження, група діяла ротаційно, підтримуючи темп і контролюючи якість герметизації на кожному етапі. Саме поєднання досвіду і дисципліни дозволило втримати операцію в потрібному вікні часу.
До роботи залучили три типи роботизованих апаратів – від мініатюрних до середнього та великого класів. Партнерська допомога надійшла з-за кордону, зокрема з Данії та Франції. Найкраще себе показали системи середнього та великого класу, адже мали достатню потужність і стійкість в турбулентних потоках. Найменші застосовували для безперервного нагляду за дайвером у вузьких каналах.
Особовий склад пройшов спеціалізовані тренінги на цій техніці ще до виконання місії – це зменшило час адаптації та знизило ризики помилок під час робіт у складних умовах.
Система охолодження – критичний елемент безпечної експлуатації теплоелектростанції. Її відмова може призвести до зупинки обладнання і, як наслідок, вплинути на стабільність енергосистеми міста. Своєчасне відновлення герметичності гідроспоруди допомогло втримати робочі параметри охолодження і не допустити додаткових збоїв в умовах підвищеного навантаження на енергетику.
Для споживачів це означає менше ризиків аварійних відключень, а для енергетиків – можливість планувати ремонтні та відновлювальні роботи без екстрених сценаріїв.
Підрозділи ДСНС мають досвід робіт на гідрооб'єктах після масованих атак – зокрема, на одній із гідроелектростанцій каскаду Дніпра вони розчищали підводну територію від уламків вибухонебезпечних предметів для безпечного старту відновлення. Щоб бути готовими до таких місій, кожен водолаз щороку проводить не менше 180 годин під водою. Для складних завдань створено полігони та кар'єри з глибинами, що перевищують стандартні – там відпрацьовують сценарії роботи з небезпечними предметами та в умовах обмеженої видимості.
Саме системна підготовка пояснює, чому команда змогла діяти результативно в умовах, які поєднували мінімальний простір, крижану воду та інженерні перешкоди.
Учасників успішної спецоперації відзначено державними нагородами Указом Президента України Володимира Зеленського. Серед нагороджених:
Факт: роботи стартували 22 грудня 2025 року і тривали шість діб при -15 °C; гідроакустичний зв'язок у армованій шахті не працював, а 90-градусний поворот каналу ускладнював застосування сигнального шнура – тому критичною стала підтримка підводних роботів.
Ця операція показала, що поєднання підготовлених людей і сучасної техніки дозволяє втримати роботу критичних систем навіть під обстрілами і в мороз. Для громадян це – додаткова гарантія надійності енергопостачання, а для рятувальників – підтвердження, що інвестиції у навчання і роботизовані системи прямо конвертуються у результат. Витримка і професійність тут не гасло, а робочий інструмент.
Без спаму. Лише топ-матеріали Gosta. Відписатись в один клік.