Дайвінг переходить зі сфери спорту у площину реабілітації – і робить це системно. МВС спільно з партнерами вже понад рік навчають поранених захисників керувати диханням, рухом і увагою під водою. Формат поєднує психологічну підтримку та контрольоване фізичне навантаження. Зафіксовані перші результати: учасники повідомляють про менший біль, кращу рухливість і відчутний спокій після занурень.
Хто організовує та де проходять заняття

Програму реалізують МВС, ГО «Ветеранський центр ментального відновлення» та дайв-центр Submarine club. Заняття відбуваються раз на тиждень у Києві та Київській області і проходять під наглядом психологів та медиків. Безпека – ключовий принцип: кожне тренування починається з інструктажу щодо роботи спорядження, підводних сигналів та правильного вирівнювання тиску у вухах.
Для кого і як це працює

До одного з тренувань на Київщині приєдналися шість бійців Національної гвардії та полку поліції особливого призначення (стрілецький). Серед учасників – Даніїл Заїка, інспектор 1 взводу 1 роти ДПОП (стрілецький) ГУНП у місті Суми, який після поранення втратив ліву стопу. Попри лікування, боєць повертається до фізичної активності й тестує занурення як інструмент відновлення. Інструктори пояснюють: техніка для військових і цивільних подібна, але адаптація спорядження індивідуальна – від розподілу ваги до підбору елементів екіпірування відповідно до травм.
Ментальні тригери: що враховують інструктори

Важлива частина процесу – робота з досвідом війни. Керівниця дайв-центру Анна Ярошенко наголошує: інколи учасники не відразу розуміють, що саме може викликати сильні емоційні реакції, зокрема у звільнених з полону. Навіть щільно застібнутий гідрокостюм або контакт із водою здатні стати тригером. Тому команда інструкторів коригує темп, спосіб занурення й форму взаємодії, аби зберегти контроль і відчуття безпеки.
Що вже відзначили учасники та інструктори

Організатори повідомляють про стійкі позитивні сигнали після перших занять. Йдеться про:
- покращення рухливості та координації;
- зниження м’язової напруги і тривожності;
- стабілізацію загального емоційного стану;
- зменшення або зникнення фантомного болю у частини учасників – за відгуками бійців та спостереженнями інструкторів;
- «медитативний» ефект від повільного дихання і тиші під водою.

Пояснення просте: рівномірне навантаження у воді допомагає м’язам розслабитися, а нервова система отримує час на відновлення. Усе це відбувається в контрольованому середовищі з постійною підтримкою спеціалістів.
Приклад системної участі МВС

Одним із перших занурення як реабілітацію випробував Руслан Губанов, помічник начальника ГУНП у місті Київ з питань ветеранської політики. У липні 2024 року, працюючи парамедиком під час евакуації цивільних на Донеччині, він отримав поранення. Після реабілітації продовжив службу у системі МВС й допомагає колегам-ветеранам долучатися до програми занурень.
«Після перших занять ми побачили позитивну динаміку – краща рухливість, менше напруження і стабільніший емоційний стан», – зазначив Руслан Губанов.

Голос учасника: досвід Даніїла Заїки
Даніїл Заїка пішов захищати країну у двадцятирічному віці. Служив на Сумському, згодом – на Покровському напрямку, де зазнав важкого поранення. Сьогодні він відновлюється і повертається до тренувань під контролем інструкторів, медиків і психологів.

«Коли занурюєшся, тривога відступає: думки стихають, а увага переходить на дихання й рух. Хочу продовжувати», – розповів боєць Даніїл Заїка.
Безпека та процедура занурень

Кожне тренування починається з детального брифінгу: як працює спорядження, як спілкуватися під водою, як правильно вирівнювати тиск у вухах. Інструктори індивідуально налаштовують систему вантажів і підбирають елементи екіпірування, щоб забезпечити комфорт у воді. На заняттях постійно присутні медики та психологи. Такий підхід дозволяє сфокусуватися на дайвінгу як елементі реабілітації без ризиків для здоров’я.
«Під час занурення ти опиняєшся в тиші та спокої; увага переходить на дихання. Повільні вдихи та видихи заспокоюють і мають медитативний ефект», – діляться учасники.











