Податкові надходження від резидентів Дія.City продовжують зростати. За підсумками 2025 року бізнес, що працює в спеціальному правовому режимі, сплатив ₴34,6 млрд податків – це майже вдвічі більше, ніж у 2024 році, коли компанії перерахували ₴18+ млрд. Така динаміка підкріплює роль техсектору як одного з драйверів відновлення економіки.
Динаміка надходжень: 2025 проти 2024
Порівняно з 2024 роком, обсяг сплачених податків зріс майже у два рази. Це свідчить про розширення бази резидентів та масштабування операцій існуючих учасників. З огляду на постійні інвестиції у технології та експортні моделі, подібна траєкторія може зберігатися і надалі за умов стабільного регуляторного середовища.
Хто у переліку найбільших платників Дія.City
До переліку найбільших платників податків у межах режиму за 2025 рік увійшли технологічні, фінансові та наукові компанії. Це показує, що Дія.City об'єднує бізнеси з різних ніш – від ІТ-послуг до розробки рішень для фінтеху та науки про життя.
- mono
- GreenTech Harvest
- SoftServe
- GlobalLogic
- EPAM Systems
- Favbet Tech
- Укроргсинтез
- Український процесінговий центр
- Enamine
- MEGOGO
Скільки резидентів і які податкові режими
До унікального правового простору Дія.City вже приєдналося понад 3 400 компаній. Резиденти можуть обирати між двома моделями оподаткування: податок на виведений капітал – 9% або податок на прибуток – 18%. Така гнучкість дозволяє компаніям підлаштовувати податкову стратегію під бізнес-модель та етап розвитку.
Оподаткування фахівців у Дія.City
Режим також пропонує пільгові умови для співпраці з фахівцями, що впливає на загальну конкурентоспроможність індустрії. Для працівників і GIG-контракторів передбачено:
- 5% ПДФО;
- військовий збір – 5%;
- ЄСВ – 22% від мінімальної зарплати.
Що кажуть у Мінцифри
У відомстві наголошують: податкова архітектура Дія.City задумана так, щоб стимулювати легальну роботу та інвестиції у розвиток.
"Ми запускали Дія.City для підтримки технологічних бізнесів, які працюють легально, без сірих схем і тіньових правил. В архітектуру простору ми заклали збалансовану податкову модель, яка дає змогу компаніям працювати за сприятливими умовами і нарощувати свою конкурентоспроможність" – Наталя Денікеєва, заступниця Міністра цифрової трансформації.
Що це означає для ринку та бюджету
Збільшення податкових надходжень від резидентів – це додаткові ресурси для бюджету у час, коли кожна гривня важлива. Для індустрії це сигнал про сталість правил і довіру інвесторів: компанії планують довше, більше інвестують у R&D і створюють робочі місця. У підсумку виграють і експорт, і внутрішній ринок послуг, і система підготовки кадрів.
Міжнародний контекст: як це працює у світі
Спеціальні режими для технологічного бізнесу поширені у низці країн. Наприклад, Естонія історично заохочує реінвестування прибутку моделлю оподаткування розподіленого прибутку, а не накопиченого, що стимулює зростання. Український підхід із вибором між 9% податку на виведений капітал і 18% податку на прибуток вписується у глобальний тренд податкової гнучкості для інноваційних компаній.
Фінальна нота: цифри, що працюють
₴34,6 млрд від резидентів Дія.City у 2025 році – це про системність і масштаб. Якщо ви працюєте в технологіях, стежте за умовами режиму та обирайте модель оподаткування, що найкраще відповідає вашій стадії росту. Головний висновок простий: зрозумілі правила – швидший розвиток.