На лінії фронту кожна хвилина має вагу життя. Саме там служить 24-річна Ірина Масна "Примара" – військова медикиня та стрілець Національної гвардії. Її щоденна робота – медична евакуація поранених під вогнем і в умовах невизначеності. МВС оприлюднило історію військової, яка розповідає, як працює "медевак" і чому зволікання на полі бою коштує найдорожчого.
Хто така "Примара" і де вона служить

Ірина – солдат і стрілець-санітар 20-ї бригади оперативного призначення "Любарт" 1-го корпусу "Азов" Національної гвардії України. Вона входить до мобільної групи, яка першою приходить на допомогу пораненим бійцям. Команда стабілізує стан на місці та вивозить воїнів до стабілізаційних пунктів для подальшої допомоги.
Служба Ірини – це баланс на межі: від пошуку поранених під вогнем до швидкої оцінки стану, накладання турнікетів і підтримки життєвих функцій у дорозі. Усе – з чітким пріоритетом: порятунок поранених і безпека групи.

Шлях від цивільного життя до фронту
До повномасштабного вторгнення Ірина жила у Польщі та планувала навчання на театрального режисера. Після 24 лютого вона змінила курс і свідомо обрала військову службу. Сьогодні "Примара" зізнається: досвід фронтової медицини підштовхнув її до мрії про фах лікарки – після війни вона планує здобути медичну освіту.
Що таке "медевак" і чому ці хвилини критичні
Медична евакуація – це ланцюжок дій від поля бою до медзакладу, де кожен етап впливає на виживання. Мобільні екіпажі виїжджають у "сірі зони", проводять першу допомогу, фіксують кровотечі, контролюють дихання й біль, а потім швидко транспортують бійця до стабілізаційних пунктів. Саме злагодженість і швидкість дають шанс повернути людей до життя.
Робота екіпажу – це командна взаємодія: зв'язок, навігація, медичні протоколи та безпека маршруту. На таких викликах гартуються сучасні польові медики, які часто працюють там, де ще не встиг затихнути бій.
"Зараз основна моя робота – це медевак. Тобто евакуація поранених", – розповідає Ірина та додає: одна з недавніх евакуацій стала поворотною, бо саме своєчасні дії команди врятували життя пораненому.
Момент, що змінює все
Ірина згадує евакуацію бійця з тяжким пораненням, коли кожна дія – від першої пов'язки до контролю стану під час руху – стала вирішальною. Це той випадок, коли рішення на ходу і відпрацьовані навички буквально відділили смерть від порятунку.
"Це був один із тих виїздів, коли розумієш: якби хоч щось зробив інакше, людина б не вижила", – каже "Примара".
Що важливо знати про роль стрільця-санітара
- Стрілець-санітар не лише надає допомогу, а й діє як боєць, забезпечуючи безпечну евакуацію.
- Мобільна група працює ближче до лінії вогню, ніж звичайні медичні підрозділи, тому час і координація – ключові.
- Евакуація завершується передачею пораненого у стабілізаційні пункти, де розширюють допомогу і готують до подальшого лікування.
Відеоісторія від МВС
МВС презентувало відео про Ірину Масну та її службу в складі 20-ї бригади оперативного призначення "Любарт". У ролику – щоденна реальність "медеваку", голос самої героїні та робота команди в полі. Відео доступне на офіційних ресурсах МВС від 13 січня 2026 року.
Фронт тримається на людях
У фокусі цієї історії – рішучість і системна робота людей, які повертають поранених додому. Вони не шукають гучних слів, але щодня виконують надважливу місію. Для читача це нагадування: за кожним повідомленням з фронту стоять професіонали, для яких взаємодопомога – не гасло, а обов'язок.
Висновок – "Пульс медеваку"
Історія "Примари" показує, як працює медична евакуація у реальності війни: швидко, злагоджено і з максимальним фокусом на житті людини. Підтримка таких команд і довіра до їхнього професіоналізму – наш спільний внесок у збереження життів.